У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У Вищому професійному училищі №7 у музеї АТО/ООС відбулася зустріч військово-цивільного об’єднання «Бойове братство України» із рідними та знайомими загиблих кременчуцьких воїнів.
Про це повідомляє «Кременчуцька газета».
«Сьогодні у нас відбудеться два заходи: перший – це вручення дітям загиблих кулонів «Батьківське серце» і другий – це нагородження грамотами Міністерства у справах ветеранів тих людей, які доклали багато зусиль для створення виставки», – повідомив начальник відділу у Полтавській області Міністерства у справах ветеранів Олександр Товпига.
Йдеться про виставку 40 картин загиблих кременчуківців-учасників АТО, які намалював місцевий художник Микола Горбаченко. Створював їх автор упродовж трьох років, перед цим спілкувався з рідними воїнів. Говорить, у картинах передавав спокій та силу воїнів, намагаючись уникнути смутку.
«Відчував спокій і радість, смутку не було. Бо вони всі бойові хлопці», – сказав митець.
На початку заходу згадували про всіх, хто боронив і досі захищає українську державу на сході. Згадали, що серед полеглих містян у цьому училищі навчалися семеро. Їх усіх із гордістю та теплом пригадують викладачі закладу.
«На жаль, сім наших хлопців, портрети яких ви тут бачите, загинули на сході нашої країни. Звісно, це наймолодший Антон Кирилов, який на момент загибелі мав 19 повних років. І це хлопець, який закінчив трирічне навчання і мав би працювати за спеціальністю обслуговування верстатів та технічних комплексів. Але він пішов, сказавши, що «у мене є бабуся, є мама, і щоб вони сюди не прийшли». Також наш Женя Садівничий, який вирушив воювати за Україну, маючи бабусю і дідуся. Ну, і наші старші хлопці, такі, як Микола Вашура, Діма Назаренко, Дмитро Мовчан, Вася Шульга», – розповів директор ВПУ № 7 Микола Несен.
Дітям та рідним загиблих воїнів дали пам’ятні свічки, які вони ставили у спеціальну бойову каску. Потім Олександр Товпига вручив дітям героїв іменні кулони від бойового братства, а від колективу навчального закладу їм подарували солодкі презенти.
Востаннє син загиблого Владислав Каракула бачив батька Віталія у 6 років. Зараз хлопцеві – 13. Тата згадує найтеплішими словами: «Він був добрим, сильним духом».
Син загиблого кременчуківця Миколи Вашури Єгор пам’ятає день, коли той приходив із АТО, як один з найкращих споминів життя:
«Він приїхав на машині і ми поїхали на природу з мамою, взяли собаку, мого двоюрідного брата, ловили там рибу. Це був дуже веселий день для мене, я його пам’ятаю дуже добре», ділиться спогадами Єгор.
Передали кулон та цукерки і відсутній на цьому заході доньці загиблого Богдана Гавели.
За організацію виставки портретів Олександр Товпига подякував від імені Міністерства у справах ветеранів, вручивши грамоти мамі загиблого Героя України, голові громадської організації «Сім’ї загиблих учасників АТО» Таїсії Білоус, художнику Миколі Горбаченку, очільнику училища Миколі Несену та директору магазину «Принцип» Семену Лещинському.
«Це наша маленька частинка, яку можемо зробити для того, щоб вшанувати пам’ять наших воїнів на сході. Є ще такий план, за яким тепер ведуть переговори і навіть знаю, чим це може завершитися. Маємо підвальне приміщення у стінах нашого закладу – з високою стелею. Адже є багато експонатів, які не вміщуються у стінах музею… Можливо, нам вдалося б створити на базі училища Центр військово-патріотичної підготовки і патріотичного виховання. А нам для цього багато не потрібно – це допомогти відремонтувати ці приміщення», – сказав Микола Несен.
«Тож пам’ять про кременчуцьких героїв зберігається. І цьому буде продовження, як і мир на всіх територіях нашої країни», – переконаний керівник ГО «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО», учасник бойових дій, полковник Володимир Поляков.
