Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
– Як ми знаємо, нещодавно підписані відповідні угоди з Великою Британією та Туреччиною стосовно збільшення нашого військово-морського компонента. І ми матимемо сучасні ракетні катери, а в подальшому – й кораблі більшого масштабу. Також є погодження уряду США щодо надання нам патрульних катерів типу «Марк» та «Айленд». Ми працюватимемо задля якомога швидшого їх отримання, обладнання, навчання екіпажів і розміщення їх у Чорному та Азовському морях, – зазначив під час Львівського безпекового форуму спікер вебінару «Безпечний та процвітаючий регіон Чорного моря: побудова ефективної та всеохопної системи колективної безпеки», Головний інспектор Міністерства оборони України, командувач ВМС України у 2016–2020 роках адмірал Ігор Воронченко.
Російські плани посилення Чорноморського флоту цього року не були виконані через брак ресурсного забезпечення. Але від подальшої мілітаризації Чорного моря, вважає адмірал Ігор Воронченко, Росія не відмовиться.
У Чорному морі разом з угрупованням ВМС ЗС України відпрацьовує спільні дії постійна військово-морська група НАТО-2. На думку Ігоря Воронченка, співпраця України та НАТО в Чорному морі має постійно поглиблюватися. Це сприятиме безпеці в регіоні.
Александер Вершбоу: “У 2021 році Північноатлантичний альянс передусім має переглянути свій загальний підхід і стратегію стосовно Російської Федерації”
Зі свого боку почесний співробітник Центру стратегії та безпеки Скавкофта Атлантичної ради Александер Вершбоу (США) зазначив, що Північноатлантичному альянсу варто переглянути своє ставлення до Чорноморського регіону.
– Останнім часом НАТО приділяє більше уваги даному регіону, однак цього недостатньо. Це не лише східний фланг, це регіон, де Росія порушує правила і норми світового порядку. Це стосується вторгнення в Україну, окупації частин Грузії та Молдови. Нині, власне, Чорноморський регіон лежить в основі російської стратегії, і в такий спосіб Росія намагається повернути собі гегемонію у цьому регіоні, – наголосив Александер Вершбоу.
За його словами, це стратегія, яка базується на підриві і дестабілізації, а не на взаємовигідній співпраці. З часу незаконної анексії Криму Росія проводить мілітаризацію окупованого півострова, змінює баланс сил у Чорному морі. Свої тактики і прийоми випробовує також у регіоні Близького Сходу. Тому варто говорити вже про регіон значно ширший за Чорне море. Окупований Крим – серйозний виклик для НАТО. Це порушує здатність Альянсу підтримати оборонні потужності своїх союзників. З 2014 року він вжив вже багато заходів.
– Я пишаюся тим, що коли був заступником Генерального секретаря НАТО, також долучився до того, аби збільшити нашу присутність у Чорному морі. Нам потрібно постійно наголошувати на важливості Чорноморського регіону, посилювати свою передову присутність, бо ризик ймовірності російської агресії тут набагато вищий, аніж у Балтійському регіоні. Тож гадаю, у 2021 році Північноатлантичний альянс передусім має переглянути свій загальний підхід і стратегію стосовно Російської Федерації. З 2015 року ми не переглядали цих підходів. Ми маємо зробити все, аби зупинити підривну діяльність Росії. Маємо ефективніше протидіяти кібератакам, дезінформації. Нам потрібно тиснути на Путіна, щоб він змінив свої плани. Звичайно, це повинно супроводжуватися діалогом та дипломатією. Має бути і пряник, і батіг. На мій погляд, є потреба в більшому спротиві, що допоможе знизити градус напруги в цьому регіоні, – зазначив Александер Вершбоу.
Нагадаємо, Львівський безпековий форум у зв’язку з пандемією COVID-19 цього року відбувається у форматі експертного онлайн-марафону з 9 до 14 листопада.
