Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Договір під егідою ООН про заборону ядерної зброї не зможе вирішити цю проблему та привести до реального скорочення ядерних арсеналів; натомість Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (NPT) містить відповідні механізми верифікації і контролю.
Про це на 16-й Конференції НАТО з питань контролю за зброєю масового знищення, роззброєння та ядерного нерозповсюдження заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, текст промови якого оприлюднений на сайті Північноатлантичного Альянсу, передає кореспондент Укрінформу.
«Я знаю, що є люди, які вважають Договір про заборону ядерної зброї альтернативним рішенням, щоб знищити всю ядерну зброю. На перший погляд, він видається привабливим. Але в реальності він не працюватиме. Договір про заборону не має жодного механізму для збалансованого скорочення зброї. Не має механізму верифікації. Ба більше, він не був підписаний жодною країною, яка володіє ядерною зброєю», – зауважив Столтенберг.
Він підкреслив, що одностороння відмова від політики стримування без жодних гарантій з боку інших сторін могла б призвести до великої небезпеки.
«Світ, в якому Росія, Китай, Північна Корея та інші мають ядерну зброю, а НАТО – не має, ніколи не буде безпечнішим. Навпаки, це призведе до того, що ми станемо уразливими до тиску та атак, та може підірвати безпеку нашого Альянсу», – переконаний генсек НАТО.
На його думку, три кроки можуть привести до ефективного ядерного роззброєння та підвищення рівня безпеки.
Першим кроком з них має стати зміцнення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
«На початку року ми відзначили 50-ту річницю дії NPT. Це договір, що має потужну підтримку всіх союзників по НАТО і який успішно обмежував глобальне поширення ядерної зброї. За минулі п’ять десятиліть були знищені десятки тисяч одиниць ядерної зброї. Він також надав рамкові умови для таких країн, як Білорусь, Казахстан, Південна Африка та Україна, згорнути власні ядерні програми. Нарешті, він створив чіткий режим верифікації, який дає змогу неядерним державам скористатися можливостями мирного використання ядерної енергії», – зауважив Столтенберг.
Другим кроком у ядерному роззброєнні, на його переконання, має стати збереження двостороннього режиму контролю над ядерною зброєю між США і Росією. Ці країни мають найбільші у світі ядерні арсенали і, відповідно, особливу відповідальність.
«Коли перший договір START (СНО-1) набув чинності в 1994 році, США і Росія погодилися обмежитися 6000 розгорнутими боєголовками у кожної із сторін. Зараз, відповідно до оновленого START, вони обмежили цю кількість до 1550 розгорнутих стратегічних боєголовок у кожної країни. Для США це означало скорочення з більш як 30 000 боєголовок, що існували за Холодної війни. Це дуже суттєвий результат. Зараз майбутнє START під питанням, оскільки він завершується наступного року», – нагадав керівник НАТО.
Третім кроком у ядерному роззброєнні, на його думку, має стати розвиток глобального режиму контролю над ядерною зброєю, який буде відповідати викликам багатополярного світу. За словами Столтенберга, тут Китай також має взяти на себе частину відповідальності.
Генеральний секретар нагадав, що протягом минулих 30 років ядерні арсенали у Європі скоротилися більш ніж на 90 відсотків. Але ця зброя досі відіграє свою роль у збереженні миру.
«Лише три союзники по НАТО володіють ядерною зброєю. Але всі союзники по НАТО можуть скористатися гарантіями безпеки, які вони надають», – додав Столтенберг.
Конференція НАТО з питань контролю за зброєю масового знищення, роззброєння та ядерного нерозповсюдження організована Румунією та цьогоріч уперше відбулась у віртуальному режимі – огляду на пандемію.
Договір про заборону ядерної зброї – міжнародна угода, яка забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування і використання озброєнь такого типу. Він був ухвалений у липні 2017 року за підтримки 122 країн.
24 жовтня 2020 року Гондурас став 50-ю країною світу, яка ратифікувала Договір про заборону ядерної зброї, тож через 90 днів він має набути чинності. Оскільки до цього Договору не приєдналася жодна із країн, які володіють ядерною зброєю, на сьогодні документ має радше символічне, ніж практичне значення.
Фото: nato.int
