Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Розповімо про командира взводу молодшого лейтенанта Євгена на псевдо «Буба» з Радомишля Житомирської області. Знайомлюся й запитую його — звідки такий позивний. Він каже — через те, що просто не любить грати в карти.
На війні чоловік менше року, підписав контракт у січні 2020-го. Наразі виконує бойові завдання у складі однієї з механізованих бригад Сухопутних військ, що боронить Україну в складі операції Об’єднаних сил на Луганському напрямку.
— Це моя перша ротація на Схід, — каже офіцер. — Закінчив навчання на військовій кафедрі Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова. Перші враження були бурхливі. У день, коли приїхав, а саме о 16:00, нас ворог обстріляв із міномета. Адреналін підскочив, спина трохи впріла, а так.., все нормально.
— «Буба» — молодий, перспективний і грамотний офіцер, — каже його командир роти. — Йому довіряють усі наші офіцери й головні сержанти взводів та роти. Він свій, наш — один із найкращих командирів взводу бригади.
Це він на російсько-українській війні «Буба», а в житті просто — Женя. Каже, що понад усе хоче Україні миру, незалежності й процвітання. Але миру — виключно через перемогу над військами РФ та їхніми найманцями. Водночас Євген каже, що не має наміру полишати військову службу, хоче створити сім’ю, народити дітей і виховати їх справжніми патріотами.
— Мені важливо, аби наші прийдешні покоління: юнаки, діти, народжені перед війною і у війну, розуміли, знали й виховувалися з поняттям того, що Російська Федерація незаконно анексувала Крим, намагалася забрати Донбас. А ми, захисники України, відбили ворога, прогнали зі своєї землі загарбника й окупанта.
