Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Підрозділи ЗС України дедалі частіше залучають до роботи службових собак. Командир кінологічного підрозділу одного з управлінь Військової служби правопорядку у ЗСУ Сергій Д. розповів кореспондентці АрміяInform про підготовку чотирилапих побратимів.
Пес подвійного призначення
Це службовий собака Гарі Лакі породи бельгійська вівчарка. Йому 5 років. Гарік, так лагідно називає свого напарника кінолог – службовий собака подвійного призначення. Його використовують для пошуку, перевірки споруд, доріг і місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів, а також для конвоювання й затримання членів диверсійно-розвідувальних груп.
– Такий собака народжується один на сто цуценят. Його вирізняє унікальна нервова система. Пес миттю перемикається з одного виду робіт на інший. І може спокійно гратися або ж тренуватися з м’ячиком, а коли раптом чує мою команду, одразу починає працювати: йти на затримання або на пошук, – розповів Сергій Д.
Навчанню Гаріка передував відбір. За словами Сергія, з-поміж усіх цуценят він був найактивнішим і найсміливішим. Коли песиків лякали, то саме Гарі першим втікав, але і першим повертався на місце «злочину», продовжуючи робити шкоду.
– Собаки, в яких переважають оборонні й орієнтувальні реакції, нам не підходять. Для службової роботи з пошуку підходять сангвініки, не холерики. Приміром, собаки породи бельгійська вівчарка малінуа мають змішаний тип характеру, тому можуть застосовуватися як у пошуку, так і під час затримання, – деталізує співрозмовник.
Відбір цуценят і початок тренувань
Як каже кінолог, під час спостереження за цуценятами віком 5-6 місяців можна визначити, хто зможе стати службовим собакою. Найперше, чому навчають відібраних цуценят – слухняно виконувати команди кінолога.
– Пес має перебувати поряд зі мною, безвідмовно виконуючи команди. Вчу, що на людей не треба гавкати без причини, але ставитися з настороженістю. Намагаюсь постійно урізноманітнювати завдання для собаки, переключаючи з одного завдання на інше. Пес не повинен відвертати увагу на сторонні подразнювачі. Наприклад: я граю із собакою в парку. Несподівано з’являється людина. Я не відпускаю м’яча, продовжую заняття. Моє завдання – зацікавити собаку, аби він далі виконував мої команди й не звертав уваги, що відбувається навколо. Далі треную реакцію на сторонні подразнювальні гучні звуки, аби собака не втрачав орієнтування, – розповів Сергій.
Навички із затримання та штурму кінологи дають уже після року. Доти виробляють правильний хват на спеціальних подушечках, щоб пес не боявся людського тіла. Буває таке: собака вхопив подушку й щойно кінолог притискає її до себе, пес відпускає цю річ. Поступово до занять залучають людей у спеціальних захисних костюмах.
На вивчення запаху витрачається до двох тижнів
Як стверджує кінолог, будь-який собака легко включається у затримання. Від природи у чотирилапих розвинені оборонні реакції.
– Оборонна реакція є двох видів: пасивна й активна. Пес може гавкати від страху за своє життя. Подібних цуценят не беремо ні для пошуку, ні для затримання. Вони непридатні загалом. Пес з активною оборонною реакцією підходить для вартової служби, використання під час затримання. Для пошукових робіт подібна реакція не підходить. Собака подвійного призначення повинен мати активну оборонну реакцію, проте контрольовану кінологом, – каже фахівець.
Мінно-розшукових собак тренують на пошук 6-7 запахів, які входять до складу вибухонебезпечних предметів. Тренування зовні виглядають як гра. Пес навіть не здогадується, що шукає не улюблену іграшку, а небезпечні предмети.
– Ми відпрацьовуємо апортировку, аби собаці було цікаво бігати й шукати м’яч. Пес думає, що шукає м’яч, а не вибухові речовини. На початку заняття я розіграю собаку, ховаючи м’яч близенько, щоб він включився в пошук. Спостерігаю за його реакцією. Пес побігав, знайшов сховку. Наступного разу ховаю м’яч далі. З кожним наступним завданням посилюємо зацікавлення собаки. Наприклад, ховаємо м’яч на видному, але важкодоступному місці, щоб пес не зміг дістати. Кудлатий має знайти м’яч і сісти, позначивши в такий спосіб знахідку. Лише після моєї команди пес може взяти м’яч і погратися ним. На кожну вправу витрачаємо не більше 4-5 разів. Тренування завершуємо на максимумі задоволення собаки. Якщо бачу, що пес втомлюється, втрачає інтерес, ми завершуємо тренування, – пояснив Сергій.
Поступово до улюблених іграшок додають специфічні запахи. На вивчення кожного витрачають до двох тижнів. З часом м’яч зникає і собака в закритій закладці шукає запах тротилу, що був поруч з іграшкою. Коли пес знайшов тротил і позначив його, то у це місце кінолог кидає м’яч. Будь-яке тренування завершується грою в улюблений м’ячик.
Від іграшок – до бойових завдань
За словами командира кінологічного підрозділу, у ВСП використовують переважно німецьких і бельгійських вівчарок. Є один алабай Мура – середньоазійська вівчарка. Його призначення – вартова служба. Сергій каже, що це доволі самовпевнений пес.
Ще один собака породи бельгійська вівчарка – Вакса – двічі виконував завдання в районі проведення АТО. Йде не по сліду, а за легеневим диханням людини. Ваксу активно тренували на пошук людей. Особливо її здібності використовують під час обшуків будинків, підвалів за мінімуму видимості. Вона бездоганно працює як у лісі, так і в завалах. Якщо собака пройшов, нікого і ніщо не знайшов, значить, там чисто.
Знайомтесь – німецька вівчарка Хонда. Його унікальність у бездоганному пошуку наркотичних засобів.
Наостанок спілкування Сергій підкреслив, що відсоток тих, хто захоче провезти щось нелегальне, облаштувати схов поблизу вухастого побратима, значно менший. Ніхто не ризикує перевіряти на собі виучку службового пса.
Фото з особистого архіву Сергія Д.
