Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Днями кореспондент АрміяInform став гостем 205-го навчального центру тактичної медицини, що входить до складу 169-го навчального центру ЗС України «Десна».
За якими програмами готують нині бойових медиків у «Десні»? Хто із західних партнерів допомагає центру? Та чим вражають іноземних колег українські медики? Про це читайте в нашому матеріалі.
У найближчих планах – запровадити курс старшого бойового медика
– У нашому центрі проводимо курс бойового медика тривалістю два з половиною місяці. Військовослужбовець, який закінчив його, стає бойовим медиком взводу. І відповідатиме в підрозділі за надання невідкладної допомоги, евакуацію поранених, навчатиме особовий склад, який проходить з ним службу, – зазначає начальник 205-го навчального центру тактичної медицини підполковник Олег Вознюк.
За його словами, центр планує проводити і курс старшого бойового медика.
– Там уже готуватимемо фахівців рівня роти. Для цього спочатку такий кандидат має пройти наш курс бойового медика, бути на цій посаді не менше двох років, брати участь у бойових діях, – додає офіцер.
Тимчасовий виконувач обов’язків начальника першого навчального курсу 205-го навчального центру тактичної медицини старший сержант Вадим Франасюк зазначає, що в їхніх стінах проводять поглиблений двотижневий курс з надання домедичної допомоги:
– На нього бойові частини намагаються направляти людей, які мають медичну освіту і стоять на посадах медсестер, фельдшерів… Також у нас є програма підвищення кваліфікації бойового медика взводу тривалістю 10 навчальних днів. І є програма підготовки медиків оперативного резерву першої черги.
«Наші випускники забезпечать допомогу, яку пересічний воїн не надасть»
Старший сержант підкреслює, що в навчальному центрі поповнили запаси розхідних матеріалів, оновили базу тренувальних манекенів.
– Розпочалося будівництво багатофункціонального навчального корпусу, де передбачені бокси для техніки. Тут відпрацьовуватимуть евакуацію, завантаження-вивантаження пораненого з транспорту. Буде два симуляційних класи, де курсанти зможуть відпрацьовувати надання домедичної допомоги на всіх етапах: під вогнем, в укритті і під час передачі на евакуацію. Також споруджують смугу перешкод для практичного вишколу курсантів, – озвучує плани Вадим Франасюк.
Він зауважує, що в Україні тільки їхній центр отримав стандартизацію і має право навчати за стандартом 68W (алгоритм надання домедичної допомоги, який використовують армії країн Альянсу. – Ред.).
– До нас на навчання прибувають не тільки із Сухопутних військ кандидати, а й з ДШВ, ССО, морської піхоти. Той, хто пройшов тут курс бойового медика, впевнений у своїх знаннях і не розгубиться у складних обставинах. Курс передбачає багато практичних відпрацювань, польових виходів як денних, так і нічних, де ми курсантам намагаємося створити максимально стресові умови для роботи, аби переконатись, що кандидат у критичній ситуації працюватиме правильно, не відхилиться від алгоритму і стандарту. Наш випускник має упевненість і чітке розуміння, що слід робити, аби врятувати пораненого. Я їх порівнюю з найкраще підготовленими бійцями ССО або ДШВ, бо наші випускники – це своєрідні «спецпризначенці» від тактичної медицини, що забезпечать допомогу, яку пересічний воїн не може надати, – заявляє Вадим Франасюк.
«Наших партнерів захоплює вміння українських інструкторів «викрутитися» зі складної ситуації – коли немає тих чи інших ресурсів або щось іде не за планом»
– Ми безпосередньо співпрацюємо з місією UNIFIER. У нашому центрі від них працює група, яка спостерігає за роботою інструкторів і дає вказівки з правильності проведення занять, щоб не було відхилень від стандартів підготовки. Також західні колеги допомагають матеріально – всі манекени, розхідні матеріали, які замовляємо через місію UNIFIER, до нас доходять, – розповідає начальник 205-го навчального центру тактичної медицини підполковник Олег Вознюк.
Вадим Франасюк додає, що західні партнери в українських колег теж запозичують бойовий досвід.
– І ще треба розуміти, що в них рівень матеріального забезпечення набагато кращий… У американців, канадців є достатня кількість майна, ресурсів, аби використати все це один раз і далі користуватись новим. Ми ж навчаємо курсантів бережно ставитись до майна, щоб воно слугувало тривалий час… Але особливо захоплює партнерів уміння українських інструкторів «викрутитися» зі складної ситуації – коли немає тих чи інших ресурсів або щось іде не за планом, – зазначив старший сержант Вадим Франасюк.
У наступному матеріалі АрміяInform розповість про курс із фахової підготовки бойового медика взводу, який днями стартував у 205-му навчальному центрі тактичної медицини.
Чому для курсу обрали стандарт 68W? Чи всі курсанти отримують сертифікати? Та хто краще виконує нормативи 68W – американці чи українці? Про це читайте ближчим часом.
