Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
14 вересня цього року Указом Президента України № 392/2020 було затверджено та введено в дію нову Стратегію національної безпеки України. Про особливості роботи над цим стратегічним документом та головні його відмінності від попередніх ми ведемо мову з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олексієм Даніловим.
— Олексію Мячеславовичу, Стратегія національної безпеки України була розроблена та затверджена в доволі стислі терміни. Як відбувалася робота щодо розроблення цього стратегічного документа та хто був основним розробником?
— Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося консультативно-дорадче засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому було презентовано розроблений на виконання доручення глави держави проєкт Стратегії національної безпеки України. У роботі над проєктом брали участь фахівці Національного інституту стратегічних досліджень і державних органів, представники інституцій громадянського суспільства, міжнародні експерти. За його результатами Президент України запропонував усім учасникам засідання ретельно опрацювати проєкт та подати свої пропозиції.
На засіданні РНБО України проєкт Стратегії національної безпеки України було схвалено та передано Президентові України на затвердження.
Водночас через нові виклики у сфері національної безпеки та оборони, насамперед пов’язані з кризовими явищами у світовій економіці, епідемією коронавірусної хвороби, посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, виникла нагальна потреба внесення актуальних змін до проєкту Стратегії.
Під час підготовки змін та доповнень додаткові пропозиції, надані членами РНБО України та Національним інститутом стратегічних досліджень, опрацьовував та враховував Апарат РНБО України.
14 вересня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України» № 392/2020, яким введено в дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджено відповідну Стратегію.
— Які головні відмінності нової Стратегії національної безпеки України від попередньої?
— Стратегію національної безпеки створюють не вперше. Але вперше її було розроблено на основі нового Закону «Про національну безпеку України», який заклав основу для структурних реформ у цій надважливій сфері.
Цей документ, в основу якого покладено виборчу програму Президента України Володимира Зеленського, є фундаментальним для розвитку України, оскільки відображає зміни, тенденції та роль держави у розв’язанні стратегічних завдань для країни на певному етапі розвитку.
Нова Стратегія якісно відрізняється від попередніх документів такого роду та має особливий характер — відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» вона є основою для розроблення інших документів стратегічного планування, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації.
Під час підготовки проєкту Стратегії національної безпеки було враховано суттєві зміни у частині гармонізації нормативно-правових документів у секторі національної безпеки і оборони України з міжнародним законодавством і законодавством країн-партнерів.
Головне в Стратегії — створення нової системи гарантування національної безпеки та оборони, спроможної забезпечувати державний суверенітет і територіальну цілісність України від усього комплексу можливих загроз, гарантувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян України та подальший суспільний розвиток, передусім людського капіталу.
У Стратегії визначено, що Україна прагне миру, який є запорукою розвитку держави.
Однією з головних відмінностей нової Стратегії національної безпеки України є визначення людини, її життя та здоров’я, честі та гідності найвищою цінністю, взаємозв’язок безпеки людини та безпеки держави.
Зокрема в Стратегії одним з основних пріоритетів є безпека людини, трансформація та осучаснення безпекового сектору з поєднанням уваги до захисту держави із захистом потреб і прав її громадян, створення дієвих інституцій, які б спиралися на принципи належного врядування, верховенства права та дотримання прав людини та стали б передумовою для задоволення цих потреб.
На її основі створюватиметься нова нормативно-правова база у сфері національної безпеки та оборони, визначатиметься реальний стан і перспективи розвитку окремих складових національної безпеки, формуватиметься відповідна державна політика.
Нині перед Україною та світом постійно виникають нові виклики, з’являються нові ризики. Тому сучасна Стратегія національної безпеки дає реальну оцінку викликам і загрозам безпеці та розставляє пріоритети політики у цій сфері. Зокрема кореговано та доповнено пріоритети національних інтересів, основних напрямів зовнішньополітичної та внутрішньополітичної діяльності держави та забезпечення національної безпеки з урахуванням кризових явищ у світовій економіці, поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, посилення небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та пов’язаних з цим змінами основних напрямів зовнішньополітичної та внутрішньополітичної діяльності держави.
Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки:
– стримування — розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;
– стійкість — здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;
– взаємодія — розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Вони закладають модель, за якою має розвиватися весь сектор безпеки та оборони.
Уперше серед напрямів дій держави — захист громадян на тимчасово окупованих територіях включно з Кримом, а також захист прав і свобод осіб, що належать до кримськотатарського народу, караїмів і кримчаків, утримання зазначеного питання на міжнародному порядку денному.
Значне місце приділено кібербезпеці: акцентовано, що держава визнає кіберпростір поряд із землею, водою, повітрям простором суперництва. Наголошено на наявності кіберскладової у значній кількості загроз, починаючи від питань глобалізації та міжнародної конкуренції та завершуючи загрозами критичній інфраструктурі, інформаційними операціями та цифровою трансформацією.
До речі, фахівці Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО вже розпочали розроблення Стратегії кібербезпеки України. На базі НКЦК було сформовано робочу групу, і представники ключових державних органів — суб’єктів забезпечення кібербезпеки, що входять до її складу, надають НКЦК свої пропозиції.
Під час підготовки Стратегії кібербезпеки враховуватимуться найкращі міжнародні практики. До її розроблення також залучатимуть фахівців приватного сектору та громадськості, які спеціалізуються на питаннях кібербезпеки.
Стратегія кібербезпеки визначатиме пріоритети національних інтересів України у сфері кібербезпеки, а також основні підходи та напрями до формування питань кіберзахисту. Це суттєво посилить оборонну складову кіберпростору країни.
Повертаючись до Стратегії національної безпеки України, необхідно наголосити на таких напрямах, як протидія деструктивній пропаганді та необхідність розвитку української культури як основи консолідації української нації та зміцнення її ідентичності. У попередній Стратегії ці позиції були відсутні.
Кінцевою метою реалізації Стратегії є утвердження вільної, заможної, безпечної України.
— Стратегію національної безпеки України введено в дію. Які подальші кроки державних органів щодо розроблення стратегічних документів за напрямками?
— Згідно з рішенням РНБО Кабінет Міністрів України, державні органи за відповідними сферами національної безпеки мають протягом пів року подати на розгляд РНБО України проєкти Стратегії людського розвитку, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегії економічної безпеки, Стратегії біобезпеки та біологічного захисту, Стратегії інформаційної безпеки, Стратегії кібербезпеки України, Стратегії зовнішньополітичної діяльності, Стратегії забезпечення державної безпеки, Національної розвідувальної програми.
Урядові також доручено розробити та затвердити Стратегію енергетичної безпеки, Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, Стратегію інтегрованого управління кордонами, Стратегію продовольчої безпеки.
Вважаю, що до складу міжвідомчих робочих груп, які опрацьовуватимуть відповідні документи, мають увійти представники комітетів Верховної Ради України, Офісу Президента України, Апарату РНБО України, Національної академії наук України, Національного інституту стратегічних досліджень та громадськості.
Ураховуючи динамічні зміни ситуації в Україні та світі, які впливають на стан національної безпеки нашої держави, потрібно визначити для відповідальних виконавців максимально стислі строки розроблення проєктів зазначених нормативних актів — не більше ніж три місяці, а Верховна Рада України має максимально оперативно розглянути законопроєкти, пов’язані зі Стратегією національної безпеки України та відповідними стратегічними документами.
