Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Експертна група проекту АМ&РМ (курсанти та викладачі ВІКНУ), що бере участь у міжнародній програмі Рееr2Peer із протидії російській інформаційній агресії, провела соціологічне дослідження. Метою дослідження було з’ясувати, які ресурси та канали обирають українські військові для отримання інформації, скільки часу проводять в Інтернеті, що і де «лайкають» та чи перевіряють інформацію на достовірність.
Дослідження проводили у період із 1 по 5 жовтня 2020 року шляхом онлайн-опитування за допомогою Google-анкетування. Загалом у межах опитування було охоплено 410 осіб, із них — 319 військовослужбовців (діючі офіцери, запасники, курсанти, військовослужбовці за контрактом та військовослужбовці строкової служби). Респонденти є представниками різних вікових груп.
Відповідно до результатів дослідження, більшість опитаних отримують інформацію з соціальних мереж (79,8%), інтернет-ЗМІ (61,5%) та месенджерів (46,8%). Популярним каналом є також особисте спілкування з друзями, родичами, колегами (26,6%). Телебачення та радіо є менш популярними (12% та 3,9% відповідно).
Такі результати свідчать про необхідність створення або популяризації вже існуючих серед військовослужбовців комунікаційних каналів, які містять достовірну інформацію про події, що відбуваються в Україні та світі.
Адже щодо кількості часу, який опитані проводять в Інтернеті, то у більшості цей проміжок становить від 3 до 8 годин, а для когось цей показник може сягати майже 12 годин.
Інтернет — є основним джерелом отримання нової інформації для учасників опитування. Переважно вони читають новини на сайтах українських інформаційних агентств, українських онлайн-ЗМІ, а також на ресурсах, які починаються зі слів «підслухано..», «типовий..», «оперативний..» та розважальних ресурсах. Певна частина респондентів отримує інформацію також із регіональних ЗМІ (22%). Варто зауважити, що лише 4,6% з усіх опитаних віддають перевагу російським ЗМІ.
Загалом 91% респондентів обирають українські новинні ресурси. Однак, враховуючи те, що більшість опитаних не перевіряють інформацію щодо власника медіа-ресурсу та його походження, то питання, чи дійсно він є українським, залишається відкритим. Значна частина обирає також міжнародні аналітичні джерела англійською мовою.
Щодо мови, на якій краще військовим читати новини, 70% респондентів зазначили, що їм зручніше сприймати інформацію українською мовою, 22% — немає різниці, на якій мові, а 8% — зручніше, коли вона представлена російською мовою.
Така тенденція щодо обрання мови є позитивною, адже більшість матеріалів, які містять ознаки «фейку» та дезінформації, поширюються саме через російськомовні ЗМІ.
Серед соціальних мереж найбільш популярним є Instagram (86,8%) та Facebook (69,8%). Такі соціальні мережі, як Twitter та Tik-Tok є також популярними, проте серед меншої кількості опитаних (до 10%). Відео, фото, інфографіка та стаття — є найбільш улюбленими типами контенту, який респонденти «лайкають» у соціальних мережах. Варто зазначити, що російською соціальною мережею ВКонтакте продовжують користуватися 2,7 % учасників опитування.
Цікавими є результати щодо довіри до отриманої інформації, адже майже усі респонденти зазначили, що перевіряють лише ту інформацію, у якій сумніваються. Якщо ж новина виглядає достовірною, то лише 53,7% з усіх опитаних перевірить її в інших ресурсах, пам’ятаючи про правило перевірки достовірності інформації як мінімум у трьох джерелах.
Напевно, саме тому 46,4 % опитаних визнали, що майже ніколи не стикалися або дуже рідко зустрічалися із випадками пропаганди, дезінформації та «фейків» у ЗМІ, а 45,1 % ніколи не відчували, що були об’єктом маніпуляції після ознайомлення із новинами, що свідчить про низьку критичність під час сприйняття потоку повідомлень.
Однак 96,8 % опитаних не мають вибраного переліку джерел для отримання інформації. При їх ситуативному обранні для респондентів найбільш важливий саме зміст повідомлення та якість контенту, аніж автор статті/новини та власник медіа-ресурсу. Як результат, опитаних може приваблювати інформація, яка має гарне оформлення та переконливі аргументи, проте може містити дезінформацію, маніпулятивні технології, поширювати «мову ворожнечі» та пропагандистські наративи.
Отже, відповідно до результатів дослідження, можемо дійти висновку щодо необхідності підвищення рівня медіаграмотності та розвитку критичного мислення серед військовослужбовців. Для цього варто проводити тренінги та майстер-класи, а також поширювати у соціальних мережах (активними користувачами яких є військові) контент із питань медіаграмотності, протидії маніпуляції у ЗМІ, інформаційних атак, а також популяризувати інформаційну гігієну під час війни.
Саме такою діяльністю наразі займається команда АМ&РМ. Результати роботи можна знайти на майданчиках групи у Facebook, Instagram, Telegam та YouTube.
Якщо ви хотіли б, щоб ваші відповіді були враховані до наступних результатів опитування, ви можете пройти його тут.
Аналітична група Центру протидії деструктивній пропаганді та інформаційним агресіям АМ&PM
