Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Михайло Михайлович, він же «дядя Міша» зі Сваляви, батько 8 дітей, який воює (з невеликою перервою) з 2014 року, в трудомісткому процесі підготовки до зими відіграє особливу, почесну роль, бо він будує каміни! Справжні, з «живим» вогнем, який дає не тільки тепло, а й неповторне відчуття затишку.
— То ще дід навчив будувати, — розповідає Михайло Михайлович, розпалюючи камін, — і батько дещо підказував — одним словом, сімейне ремесло. Скільки таких камінів маю збудованих? Та хто ж рахував?.. Багато. Бо до війни їхнім будівництвом і теслярством на життя заробляв, і роботи завжди вистачало.
Своє рішення у 2014 році йти на фронт «дядя Міша», батько 3 синів, 5 доньок і дід 6 онуків, пояснює просто: не міг інакше, бо «чому Україну повинен захищати хтось, а не я?»
Поки ми розмовляємо, вогонь у каміні розгорається, і гостинно спонукає підсунутися ближче, а Михайло Михайлович, хвацько підкидаючи у своє дітище дрова, через камеру журналістів передає привіт своїй великій родині, і з усмішкою додає щось чи то угорською, чи румунською. На запитання, що саме сказав, з хитринкою каже: «вдома зрозуміють»…
P.S. Камін, збудований Михайлом Михайловичем в одному з бліндажів, нині перший на наших позиціях. Утім, не «крайній».
