Так минулого тижня Президент України Володимир Зеленський пояснив призначення генерал-майора Євгенія Хмари тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони. Євгеній Хмара —…
Нагодою для становлення Міжнародного дня Чорного моря стало те, що 31 жовтня 1996-го урядові організації шести причорноморських країн підписали «Стратегічний план дій з відновлення та захисту Чорного моря». Формально необхідність у такому плані обумовлена небезпекою руйнування унікальних природних комплексів водної території. Проте лише формально, бо насправді за ним стоїть боротьба за панування у цьому регіоні.
Після імперського грабунку
Після розвалу СРСР та разом з ним соціалістичного блоку європейських держав Росія зробила «хід конем». Вона себе ж оголосила правонаступницею радянської імперії, взявши всі її борги та зобов’язання. Князькам колишніх учасників Союзу, заклопотаним боротьбою за владу у власних республіках, тоді це було байдуже, вони змовчали.
А дарма! Бо разом з міжнародним юридичним визнанням факту правонаступності Росія отримала у розпорядження весь колосальний військовий потенціал перейденого мілітарного монстра. А разом з ним – можливість залишатися серйозним гравцем у геополітиці.
Що ж у підсумку – аж через майже тридцять років мають нині чотири колишні причорноморські «братські» народи з «флотської рухомості»!
Україна. Після анексії Криму ми втратили приблизно 80 % свого флоту та військово-морських спроможностей, які й до того були невеликими. Нині до складу ВМС України входять фрегат «Гетьман Сагайдачний» (флагман), корвет «Вінниця», ракетні та артилерійські катери, середній десантний корабель «Юрій Олефіренко» та близько 30 суден і катерів забезпечення. Вже під час війни на Донбасі флот посилили трьома бригадами, одним полком і кількома окремими батальйонами морської піхоти. Це щодо оборонних обставин було логічно.
Румунія. Має 4 фрегати, 4 корвети, 6 ракетних катерів, 5 мінних кораблів, вертолітну групу (зокрема 3 палубних вертольоти IAR-330 «Пума»), батальйон морської піхоти, групу підводних диверсантів, 2 дивізіони річкових кораблів на Дунаї (зокрема дивізіон артилерійських кораблів-моніторів). Загалом румунський флот налічує 16 бойових кораблів, 20 бойових катерів, 16 допоміжних суден.
Болгарія. На озброєнні у неї 4 фрегати, 2 корвети, 3 ракетних катери, близько 20 кораблів бойової підтримки (тральники, десантні кораблі, мінні загороджувачі, торпедні й артилерійські катери). Також ВМС Болгарії мають ескадрилью протичовнових вертольотів Мі-14.
Грузія. Після війни з росіянами 2008-го змушена розформувати свої не надто потужні ВМС, втративши більшість їхнього складу. У неї залишилося 5 бойових катерів і 2 малих десантних кораблі, подаровані Болгарією.
Не сіють і не жнуть, хліб чужий жують
Будучи третьою за значенням морською державою світу, Росія має великі можливості у нарощувані присутності у водах Чорного моря. В наші дні до складу чорноморського угруповання військово-морського флоту РФ входять: ракетний крейсер «Москва» (флагман), 6 фрегатів (ще один завершує державні випробовування), 12 корветів, 7 підводних човнів, 5 ракетних катерів, 7 великих десантних кораблів, 5 десантних катерів, 4 середніх розвідувальних кораблів, 5 протидиверсійних катерів, 7 тральників і кількадесят кораблів, суден та катерів забезпечення. На додачу – потужні сили морської піхоти й кілька бригад і полків берегової оборони, штурмовий і розвідувально-протичовновий авіаполки. До кінця 2020-го заплановано включення у склад ЧФ ще близько 20 бойових кораблів і суден забезпечення.
До і після окупації Криму ворожий флот активно діє проти України. Зокрема прикриваючи незаконну розвідку компаніями РФ нафтогазових родовищ на українській частині чорноморського шельфу, відкрито блокуючи доступ до портів Азовського моря – згадаймо відомий розстріл і захоплення наших суден у полон. Угруповання флоту допомагає росіянам нарощувати й авіаційні та суходільні угруповання на нашому півострові.
На чужий коровай…
Не таємниця, що боротьбу за всевладдя в чорноморському басейні росіяни ведуть не тільки тому, що розвідані тут запаси газових родовищ оцінюють у десятки трильйонів кубометрів. І не тому, що Чорне море має вихід до Атлантичного океану через не менш важливі у стратегічному сенсі Босфор, Дарданелли, Мармурове та Егейське з Середземним морями. «Родзинка» експансії у тому, що ненаситна РФ вперто домагається панівного впливу на п’ять інших навколишніх щодо моря держав. А через нього – заволодіння їхнім чималим сировинними та економічними ресурсами.
От тільки одного вони ще не розуміють до кінця. З цієї п’ятірки три країни – Румунія, Болгарія й Туреччина – члени НАТО. А Україна та Грузія визнані близькими для Альянсу партнерами. Тому не дивно, що Альянс, захищаючи інтереси союзників, значно посилює присутність у Причорномор’ї на суходолі, в морі та в повітряному просторі. Показовим є приклад Туреччини.
Влада Туреччини оголосила, що має намір у найближчі 15 років збільшити бойовий флот удвічі, якісно переоснастити весь наявний корпус кораблів
Наразі у складі її військово-морських сил перебуває 13 підводних човнів, 18 фрегатів, 8 корветів, 15 літаків та 33 вертольоти. Загальна кількість бойових кораблів, суден допоміжного флоту й катерів становить близько трьохсот одиниць. Але при цьому влада Туреччини оголосила, що має намір у найближчі 15 років збільшити бойовий флот удвічі та якісно переоснастити весь наявний корпус кораблів на турецьких суднобудівних підприємствах.
Початком цієї програми стала побудова і введення до складу флоту двох новітніх корветів типу «Ада», ще шість стануть у стрій до 2024 року. Запланована та розпочата побудова ще шести субмарин, восьми фрегатів з потужним озброєнням типу TF-2000, чотирьох фрегатів типу TF-100, двох великих танкодесантних суден з ударними авіагрупами та серії десантних катерів.
У разі виконання програми розбудови військового флоту, за висновками експертів, приблизно у 2025-му Туреччина увійде у топ-десятку держав із найсильнішими флотами, посівши орієнтовно восьме місце.
«Російському озеру» у нас не бути
«Російське озеро» – так іноземні політичні скептики вже кілька років поспіль глузливо називають Чорне море. І для України існує лише єдиний шлях залишитися повноцінною чорноморською державою. Нарощуючи власний оборонний потенціал та створюючи дієздатні військово-морські сили, ми просто зобов’язані прямувати у НАТО. Бо напевне – якби Грузія й Україна були членами Альянсу раніше, можливість агресії з боку східної зайди на їхні території дорівнювала б нулю…
