Це смертельно небезпечно, адже за межами укриття на бійця чекають ворожі БПЛА з вибуховими скидами чи FPV-дрони, тож вчасно одягнений протигаз може врятувати не лише від…
Бойова армійська система, або БАрС – це комплексна система навчання українських військовослужбовців, що з’явилася менше ніж 10 років тому. Як розповідають ті, хто займається нею, попри свій молодий вік, вона вже встигла набути ознак легенди. Так ось, за легендою, її створили на базі раніше відомих бойових систем та власного професійного досвіду ветерани підрозділів спецпризначення у Військовій академії в Одесі.
Перші результати підготовки за системою БАрС воїнів-десантників та фахівців Сил спеціальних операцій було проаналізовано у 2016 році, а вже 2017 року за розпорядженням начальника Генерального штабу її запровадили у війську та інтегрували в єдину систему бойової підготовки. Відповідно, БАрС знайшла відображення і в навчальних програмах. На вищому військовому рівні тоді було вирішено, що кожен військовослужбовець починатиме свою військову службу з БАрС, її вивчатимуть як солдати в навчальних центрах, так і курсанти військових вишів.
Слід зазначити, що в Житомирському військовому інституті імені Сергія Корольова БАрС – це і навчальна дисципліна, і окрема секція, у якій постійно тренуються курсанти всіх п’ятьох курсів.
– Два роки тому, коли БАрС офіційно став однією з навчальних дисциплін, у нашому інституті було вирішено сформувати групу курсантів, які займатимуться за цією системою більш інтенсивно, – розповідає провідний інструктор з бойової армійської системи, викладач кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту ЖВІ майор Андрій Д. – Для цього з кожної навчальної групи ми відібрали по кілька курсантів, які бажали опанувати БАрС на більш професійному рівні, і розпочали тренування з ними.
Протягом першого року підготовки багато людей, як це буває завжди, відсіялося, утім, сформувався кістяк. Тож тренерові вдалося підготувати по 2–3 позаштатні інструктори в кожній курсантській групі. Надалі ці курсанти вже почали допомагати проводити заняття викладачам. Ну, а цей кістяк став секцією – до неї тренер взяв охочих із числа найбільш підготовлених. До того ж не лише хлопців, а й дівчат. Це – ще одна відмінність житомирських «барсів», адже, якщо в Одесі, колисці цієї бойової системи, те, що одна жінка пройшла курс підготовки за системою БАрС, не так давно стало справжнім фурором, то в Житомирі за цією системою в секції поглиблено займаються відразу п’ять «амазонок» у погонах! А подекуди дівчата так кидають і гамселять хлопців під час спарингів, що ніхто й не вірить, що це – представниці прекрасної половини людства.
Тренер розповідає, що, якщо БАрС як навчальний предмет курсанти опановують протягом одного семестру на 3-му курсі, то в секції тренуються від першокурсника (щоправда, з кінця 1-го курсу) й до випускника. Після, звичайно, прискіпливого відбору і складання, так би мовити, спортивно-бойового мінімуму.
– На перше тренування приходить, як правило, осіб 30–40, – продовжує Андрій. – З них протягом кількох тижнів залишається близько 10 курсантів, які вже починають вивчати БАрС поглиблено. Це і рукопашний бій, і бойова акробатика, і пересування тактичним полем із різними видами місцевості в бойових умовах, і гірська, або штурмова підготовка, і тактична медицина, і тактико-спеціальна, і вогнева підготовка. При цьому, до прикладу, якщо це – вогнева, то – не просто навчальні вправи стрільб, це – і інтуїтивна стрільба, і ведення вогню з обох рук, із різних положень, у стрибку тощо. Нюансів багато. До того ж нашою родзинкою є те, що, крім практичних стрільб із бойової стрілецької зброї, під час занять ми активно використовуємо для тренування зброю для страйкболу. Отже, наші заняття відбуваються в обстановці, максимально наближеній до реальної бойової, з усіма відчуттями бою, можна сказати, без права на помилку.
У секції хлопці та дівчата займаються двічі на тиждень. Після десяти базових занять складають залік на шеврон.
– Це, знаєте, як у спецпідрозділах бійці складають залік на берет – краповий, штормовий чи маруновий, де як, – пояснює п’ятикурсник Олег П. із позивним «Барсік». – От для нас таким відповідальним іспитом є залік на шеврон – не пройдеш його, потрібно тренуватися й надалі, інакше не просуватимешся у своїй підготовці. Я, наприклад, пройшов посвячення в «барси» після п’яти тижнів напруженої підготовки, вінцем якої був 10-кілометровий марш-кидок зі зброєю, форсуванням річки та комплексом силових вправ. Для того, щоб витримати це, потрібні, чесно скажу, неабиякі воля, витримка та повне усвідомлення того, яка в тебе мета і на що ти готовий на шляху до неї.
Інструктор говорить, що в секції є й такі хлопці та дівчата, які ніколи до армії не займалися спортом професійно, але є ті, хто відвідував секції карате, тхеквондо, боксу й боротьби та мають неабиякі спортивні досягнення – розряди, дани й пояси. Але, як наголошує викладач, інколи простіше навчити людину з нуля, ніж перекувати спортсмена, який вже сформувався. Тож, крім колективного, багато значення має й індивідуальне, і тренер знаходить підхід, той ключик до кожного курсанта.
Змагання з БАрСу у Збройних Силах України було проведено лише одного разу – у 2018-му, за рік після впровадження в систему бойової підготовки. Майор Андрій Д. каже, що тоді до Одеси він повіз спортсменів-початківців, за плечима яких було лише два тижні тренувань. Природно, призових місць вони тоді не вибороли, але журі і спортивний комітет відзначили в кращий бік їхню техніку виконання різних вправ і комплексів. Відтоді таких змагань рівня Збройних Сил не відбувалося – торік їх було перенесено на цей, а 2020-й зі своїми карантинними обмеженнями поки що також не дає змогу їх провести.
Та за ці два роки житомирські «барси» зробили неабиякий поступ у своїй підготовці, а жага до того, щоб перевірити себе у змаганнях, у них така, що не піддається опису простими словами! Вони наполегливо тренуються, постійно підвищуючи свій рівень, стають бійцями високого ґатунку. До слова, з-поміж випускників інституту цих двох років, БАрС вивчали 100% курсантів, а понад півтора десятка з них відвідували секцію. Сьогодні всі ці молоді офіцери проходять службу в різних видах та родах військ, а деякі застосовують набуті знання й навички в підрозділах спеціального призначення ССО та ДШВ. Частина з них вступали до вишу вже маючи досвід бойових дій у районі проведення на той час АТО, були серед них і «кіборги», легендарні захисники Донецького аеропорту. Та й з-поміж сьогоднішніх курсантів, які відвідують секцію, є п’ятеро учасників бойових дій, деякі з них із частин спецпризначення. Наразі вони не лише отримують нові знання, а й передають свій досвід товаришам по навчанню, що вступили до вишу зі шкільної лави. Під керівництвом тренера вони згуртовують свою групу та разом ідуть до висот бойової майстерності.
