Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
На Вінниччині у селі Ставки Піщанського району на фасаді місцевої загальноосвітньої школи I-II ступенів відкрито меморіальну дошку випускнику школи, учаснику війни на Сході країни, підполковнику Сил спеціальних операцій Костянтину Козьмі.
Підполковник Костянтин Козьма, позивний «Шиншила», народився 20 лютого 1984 року. Тут виріс, закінчив школу, звідси пішов до війська. Майже вся служба офіцера пройшла у 3-му полку спеціального призначення, у складі якого він неодноразово відряджався до районів бойових дій. У цій військовій частині Костянтин Козьма пройшов шлях від командира групи до заступника командира одного з загонів. З 2017 року підполковник Козьма проходив службу в командуванні ССО. Того ж року в межах програми з підтримки української армії закінчив Оборонний коледж Австралії та отримав диплом магістра військових та оборонних наук Австралійського національного університету.
У 2019 році підполковник Козьма отримав «Срібного вовкулаку» – нагороду для найкращих із найкращих спецпризначенців, які довели відданість своєму народові та державі під час бойових дій на Сході країни.
Невдовзі офіцер важко захворів. Побороти підступну хворобу йому не вдалося, і 22 березня 2020 року серце 36-річного спецпризначенця перестало битися. У нього залишилися дружина та 9-річний син.
Прощання з Костянтином Івановичем відбулося 23 березня в командуванні ССО у Києві.
– На Сході України він був з самого початку 2014 року, і постійно воював у складі 3-го полку спецпризначення, – казав під час прощання з офіцером заступник секретаря РНБО, колишній заступник командувача ССО генерал-майор Сергій Кривонос. – Це людина, яка все своє життя віддала захисту Батьківщини. Він був завжди сильний, активний, дуже потужний. Навіть уже, коли хворів, також максимально викладався на роботі, викладався до останньої хвилини свого життя…
Поховали Костянтина Козьму наступного дня, 24 березня, у рідному селі.
Минуло пів року, і при вході до школи, яку він колись закінчив, відкрили меморіальну дошку в пам’ять про нього. На церемонії відкриття були присутні представники місцевої влади, учасники бойових дій, вчителі та учні місцевої школи, а також мешканці села.
