У Запоріжжі суд виніс вирок місцевому жителю, який адміністрував кілька телеграм-каналів. Чоловік публікував дані про пересування військових та правоохоронців і тим самим перешкоджав…
Наявність ботів – спеціальної програми, що виконує автоматично і за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що і звичайний користувач, є однією з головних проблем соцмереж. Якщо навчитись визначати ботів, то можна зрозуміти, якій інформації краще не довіряти, адже вона має ознаки цілеспрямованого впливу.
Мета такого впливу різна. Боти потрібні і для бізнесу: вони дозволяють наростити ефективність маркетингових інструментів, залучити аудиторію. Їх використовують у політиці, що допомагає просунути ті чи інші ідеї в інформаційному середовищі. І, звісно, боти масово використовує в українських інформаційних полях російський агресор для поширення неправдивої інформації, вигідних меседжів, розпалювання ворожнечі тощо. Для зміцнення власної стійкості до ворожого інформаційного впливу АрміяInform пропонує ознайомитись з можливими ознаками бота в соцмережах, що визначили фахівці естонсько-українського проєкту «Стійка Україна».
Варто зазначити, що тепер повідомляти про тролів в українському сегменті Facebook стало ще легше. Допомогти із цим покликаний новий чат-бот TrollessUA, створений командою ГО «Інтерньюз-Україна». Цей інструмент полегшує визначення, чи є підозрілий акаунт тролем, аби додати його до бази, яка потім передається адміністрації Facebook. Додавати тролів до бази зможуть усі охочі користувачі Facebook за допомогою чат-боту. Щоб поспілкуватися із чат-ботом користувач має написати повідомлення на сторінку Trollessua у Facebook.
Нагадаємо, раніше АрміяInform провела власне дослідження про безпеку військових у соціальних мережах. За підсумками опитування, 25% військовослужбовців ЗСУ не знають, як часто до них у друзі долучаються боти, адже не завжди вміють їх розрізняти. Ще 6,3% опитаних військових відповіли, що під час користування соцмережами траплялися випадки, коли з невідомих акаунтів надходили повідомлення провокативного характеру, повідомлення-погрози і спроби вивідати певну інформацію.
Докладніше з дослідженням можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/2ItZx9b
Також читайте: Як Росія паплюжить імідж ЗСУ: кейс про українського атовця, що в’їхав у натовп американців
