Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
З нагоди Дня працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, який щороку відзначається у другу неділю жовтня, кореспондент АрміяInform поспілкувався з начальником санітарно-епідеміологічного управління КМС ЗС України (Головним державним санітарним лікарем Міністерства оборони України) підполковником медичної служби Сергієм Моргуном.
– Сергію Олександровичу! Розкажіть, будь ласка, що ж таке санітарно-епідеміологічна служба в системі Міністерства оборони України та яка її структура?
– Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства оборони України належить до превентивної медицини, тобто основна її діяльність направлена на попередження та запобігання захворюванням. Структурно служба складається з п’яти регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь (Київ, Вінниця, Львів, Одеса та Харків) із відділами у Житомирі, Мукачеві, Миколаєві та Дніпрі, які безпосередньо підпорядковуються санітарно-епідеміологічному управлінню Командування Медичних сил Збройних Сил України. Чисельність особового складу близько 250 осіб. Проте навіть така незначна, на перший погляд, кількість людей спроможна забезпечувати санітарно-епідемічний добробут серед особового складу Збройних Сил України.
На Сході України працюють наші групи, які відстежують та контролюють санітарно-епідеміологічний стан серед військовослужбовців, які залучені до ООС.
За час пандемії силами стаціонарних та мобільних лабораторних закладів проведено понад 50 тисяч досліджень на COVID-19
– Які виклики наразі стоять перед службою? Які заходи проводяться?
– Найголовнішим викликом як для цивільної ланки охорони здоров’я, так і для військових медиків залишається гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2.
З початку пандемії у Збройних Силах України розроблено та затверджено низку нормативних документів та розпоряджень, що передбачають заходи запобігання занесенню та поширенню у військових частинах (закладах, установах) Збройних Сил України COVID-19, алгоритми дій при виявленні поодиноких та масових випадків захворювання, методичні вказівки щодо проведення обстеження військовослужбовців та їхнє лікування.
Зокрема визначено можливості закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України із надання медичної допомоги інфекційним хворим та місця для проведення обсервації (ізоляції) військовослужбовців: визначені спеціальні санітарні транспортні засоби, шляхи евакуації та особливості евакуаційних заходів при виявленні хворих на COVID-19.
Упроваджено комплекс превентивних протиепідемічних заходів, одним із яких є активне виявлення хворих методом безконтактного скринінгу температури тіла, а також опитування військовослужбовців на наявність симптомів гострих респіраторних захворювань.
У всіх військових частинах (закладах, установах) створено місця для обробки рук антисептиком із обов’язковим розміщенням довідкової інформації щодо необхідності дотримання респіраторної гігієни, етикету кашлю та соціального дистанціювання.
У разі масового надходження військовослужбовців, хворих на коронавірус, визначені резервні зони в центрах медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування. За час пандемії силами стаціонарних та мобільних лабораторних закладів проведено понад 50 тисяч досліджень на COVID-19.
– Чи забезпечена медична служба Збройних Сил України дезінфекційними засобами та засобами індивідуального захисту?
– Медична служба Збройних Сил України має необхідний запас медико-санітарного та господарчого майна, дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту.
З початку пандемії проводилось оновлення та накопичення засобів індивідуального захисту. Зокрема костюми біологічного захисту, які знаходились на озброєнні медичних закладів Збройних Сил України, не відповідали необхідним вимогам для застування у боротьбі з коронавірусною хворобою, оскільки не мали відповідного ступеня біологічного захисту. Саме тому ініціативною групою санітарно-епідеміологічного управління Командування Медичних сил ЗС України та Науково-дослідним інститутом проблем військової медицини Української військово-медичної академії спільно із вітчизняними виробниками було розроблено багаторазовий костюм біологічного захисту, що відповідає Державному стандарту EN 14126:2008. Він забезпечує надійний захист, унеможливлюючи потрапляння біологічних агентів на шкіру та, на відміну від попередніх вітчизняних зразків, набагато легший та міцніший, оскільки був розроблений із врахуванням специфіки діяльності військовослужбовців та побажань як військових клініцистів, так і епідеміологів.
Військові медики ЗС України мають на озброєнні мобільні лабораторії медичні та багаторазові костюми біологічного захисту 6 рівня
– Сергію Олександровичу, а чи є на озброєнні військових медиків новинки у плані оновлення бази та переоснащення медичною технікою?
– Так, звісно. Завдяки тісній співпраці з іноземними партнерами медична служба має на озброєнні три сучасні мобільні лабораторії медичні, розташовані на базі шасі автомобіля Mersedes-Benz Sprinter. Така лабораторія призначена для проведення досліджень на основі молекулярно-генетичних методів, а саме полімеразної ланцюгової реакції з метою виявлення широкого спектра біологічних патогенів, зокрема і коронавірусу SARS-CoV-2. Це надає можливість прискорити процес постановки клінічного діагнозу та початку лікування. Також лабораторії забезпечені спеціальними боксами з пневматичним каркасом (аеротентами), що використовуються для одягання та знімання захисного одягу та пробопідготовки зразків. Хочу зауважити, що ці лабораторії забезпечені багаторазовими захисними комбінезонами біологічного захисту 6 рівня, які є лише у військових медиків Збройних Сил України. Усі інші силові відомства та Міністерства такими не забезпечені.
Персонал і мобільну лабораторію неодноразово залучали до участі в різного роду міжнародних і міжвідомчих навчань, які проводились на території України. Варто зазначити, що іноземні військові медики цікавляться і переймають досвід в українських колег робити тести на коронавірус мобільно – виїздити в поле чи на полігон.
Новітні технології застосовуються також і під час дезінфекції. Так, для проведення швидкої, високоефективної та якісної дезінфекції пересувні санітарно-епідеміологічні групи забезпечені аерозольними генераторами холодного туману. На відміну від звичайних розприскувачів, генератори холодного туману мають вищу ступінь дисперсності, завдяки чому дезінфекційні розчини можуть потрапляти у найменші щілини та важкодоступні місця. Цей метод може застосовуватись для обробки приміщень, автомобілів та фортифікаційних споруд.
Окрім того, наразі розробляється сучасна інформаційно-аналітична система, яка значно покращить модель управління та реагування, оскільки дасть змогу відстежувати та контролювати епідемічну ситуацію в реальному часі.
Завершуючи нашу розмову, хотілося б щиро привітати всіх працівників санітарно-епідеміологічної служби.
Шановні колеги! Ваша робота та Ваш досвід неоціненні, Ви завжди знаходитесь на передньому краї боротьби за здоров’я та безпеку життєдіяльності населення, що створює основи національної безпеки держави.
Ви зберігаєте традиції та досвід попередників, примножуєте здобутки вітчизняних та закордонних колег у галузі епідеміології, гігієни та санітарії.
Упевнений, що Ваша фахова компетентність, життєва енергія та відданість свої справі й надалі слугуватимуть основою для успішного виконання перспективних завдань служби.
Бажаю Вам міцного здоров’я, щастя, домашнього затишку, невичерпних сил та наснаги. Миру Вам та Вашим родинам.
– Дякую за розмову.
Спілкувався Назар Волошин
