У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Про це кореспонденту АрміяInform повідомив начальник Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України полковник Богдан Сеник.
В ексклюзивному коментарі офіцер розповів, наскільки Доктрина публічного спілкування відповідає підходам, що існують в арміях провідних країн-членів Альянсу та чи передбачається в майбутньому вдосконалення цього документа.
При опрацюванні Доктрини публічного спілкування враховували всі пропозиції та зауваження
– За своєю сутністю наша доктрина відповідає аналогічним документам країн НАТО. В ній окреслена головна візія і загальне бачення підходів у сфері публічного спілкування, основні принципи, на яких базується публічна комунікація у Збройних Силах України. Надалі ця доктрина стане фундаментом для опрацювання наступних документів за цим напрямом, що допоможе більш якісно організувати нашу інформаційно-комунікаційну діяльність. Коли ми створювали її, то враховували наші реалії та досвід проведення АТО/ООС. Писали доступною, зрозумілою мовою – у цьому теж є певна новизна. При опрацюванні враховували всі пропозиції та зауваження командного складу, видів Збройних Сил України, від наших науковців та освітян, від фахівців за різними напрямами, які тісно співпрацюють із нашими західними партнерами і знають їхні підходи та принципи, – зазначив Богдан Сеник.
За його словами, в ієрархії нормативних документів Доктрина публічного спілкування виконуватиме поставлене завдання.
– Доктрина не скасовує попередніх наказів та інструкцій, вони залишаються чинними. Я закликаю всіх прочитати цей документ. Він допоможе і командиру, і пресофіцеру, і кожному військовослужбовцю розуміти основні принципи процесу публічної комунікації, – додав офіцер.
Ситуація в світі динамічно розвивається, тому армії НАТО постійно адаптують власну нормативно-правову базу до нових викликів та загроз
Полковник Богдан Сеник зауважив, що подібні документи в країнах-членах Альянсу передбачають незмінність основних принципів та підходів.
– Потрібно враховувати, що НАТО проводить військові операції на території інших країн: Ірак, Афганістан, Косово. Основні принципи в Доктрині не змінюються, а вже польові настанови, бойові статути – які теж є доктринальними документами – постійно оновлюються, за результатом аналізу та зроблених висновків із проведених операцій. Наприклад, нині Президент США заявив, що до кінця цього року планується виведення їхніх ЗС з Афганістану. Відповідно, американці після цього перенесуть напрям зосередження своїх зусиль на інші місії, для яких – з урахуванням набутого досвіду – будуть прописані оновлені, зокрема комунікаційні, цілі та завдання, – підкреслив начальник Управління зв’язків з громадськістю ЗС України.
Він зазначив, що у польових настановах, інструкціях та інших документах, які базуються на доктрині, відбувається процес постійного вдосконалення.
– Нормативно-правова база армій Північноатлантичного альянсу постійно оновлюється з урахуванням сучасних викликів та загроз. Під час трансформаційних процесів у НАТО обов’язково враховують консолідовану думку всіх країн-членів, які виходять із заявою і пропонують внесення змін у той чи інший документ. Також це стосується системи стратегічних комунікацій як однієї з важливих складових сектору безпеки та оборони. Інформація за цим напрямом, що також є і у відкритому доступі, обов’язково враховується нами під час розроблення власних документів та проведення реформ, – підсумував начальник Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України полковник Богдан Сеник.
Як повідомляла АрміяInform, у вересні цього року Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак затвердив Доктрину публічного спілкування.
Доктрину публічного спілкування розміщено на сайті Міноборони: https://www.mil.gov.ua/content/standarts/doktryna_pyblick_spilk_20200919.pdf
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області оголосив вирок мешканцю Коломийщини.
Оператори безпілотних систем «Азову» настільки добре вивчили поведінку російських штурмовиків, що почали їх ділити за відповідними типажами.
Дронарі «Сталевого кордону» уразили російський бронетранспортер, гармату, два транспортні засоби, склад із боєкомплектом та три укриття.
Українські військові виявили в одному зі своїх зенітно-ракетних комплексів Patriot записку від анонімних доброзичливців.
Українські захисники вполювали на Лиманщині наземний роботизований комплекс противника, який розвозив боєприпаси на позиції російських окупантів.
Учасник Brave1 створив першу українську керовану авіаційну бомбу, яка вже пройшла необхідні випробування та готова до бойового застосування.
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…