Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
У Вінниці провели на заслужений відпочинок заслуженого лікаря України, начальника ВМКЦ Центрального регіону полковника медичної служби Олександра Завроцького.
— На всіх посадах упродовж 38 років служби у військовій медицині Олександр Іванович Завроцький проявив себе як висококласний фахівець. — Я б хотів, аби всі мої підлеглі були такі, як ви: професійні, ініціативні, на яких у всьому і завжди можна покластися. Ви зробили дуже й дуже багато для розвитку Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону зокрема, та військової медицини в цілому. За це вам щира подяка й шана! — звернувся до начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук полковника медичної служби Олександра Завроцького перед колективом центру Командувач Медичних сил Збройних Сил України генерал-майор медичної служби Ігор Хоменко, привітавши колегу зі звільненням у запас. Він також висловив упевненість у тому, що на ниві цивільної медицини Олександр Завроцький досягне не менших успіхів.
Дякуючи командувачу та колективу центру, Олександр Завроцький коротко згадав, якими були 38 «календарів» у військовій медицині. Вже у 16 років він вступив до військово-медичної академії, молодим офіцером починав службу на найнижчій посаді — лікаря-фахівця медичного пункту полку. Потім служба у поліклініці.
— І всюди — прекрасна й злагоджена командна робота, — ділиться Олександр Іванович. — Чудові начальники-наставники й колеги, професіонали. Часті відрядження, ізолятори на 200 ліжок, багато цікавої та нелегкої роботи.
Після поліклініки — посада старшого ординатора терапевтичного відділення. А у 1996 році після об’єднання у Хмельницькому двох військових госпіталів — гарнізонного й ракетного з’єднання — офіцера-медика було призначено на посаду начальника відділення функціональної діагностики. Кілька років потому неочікувано для себе лікар-терапевт очолив хірургічне відділення. Спочатку дуже хвилювався, але згодом опанував нову для себе роботу.
Майже десятиліття після цього полковник медслужби Завроцький керував Хмельницьким військовим госпіталем. За цей час сам він та очолюваний ним колектив пережили чимало реорганізацій та змін, багато через що пройшли. Він зробив для розвитку цього шпиталю насправді дуже багато. А потім досвідченому лікарю й управлінцю доручили більш відповідальну роботу — його було призначено начальником Військово-медичного центру Центрального регіону.
— Це був зовсім інший рівень відповідальності, багато нового у роботі, — згадує ветеран військової медицини. — Я пишаюся тим, що у нашому військово-медичному центрі такі чудові фахівці й люди! Дякую вам усім за спільну службу!
Командувач Медичних сил вручив полковнику медичної служби Олександрові Завроцькому від Головнокомандувача Збройних Сил України почесний нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України», а від Міністра оборони України — відзнаку «Вогнепальна зброя».
Від імені волонтерської спільноти за спільну роботу колезі подякувала вінницька волонтерка й медик Олена Верлан-Кульшенко.
