Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Серед загиблих в авіакатастрофі харківських курсантів був і Костянтин Зибюк зі Старокостянтинова. У липні юнаку виповнилось лише 19 років…
Костянтин зростав у сім’ї військового, тому вибір майбутньої професії і місця навчання уже з десятого класу перед хлопцем не стояв. Він вирішив йти дорогою батька і вступати до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У Старокостянтинові, де майже щодня у небо злітають потужні «сушки», багато випускників пов’язали своє життя саме з авіацією.
Костянтин серйозно готувався до вступу фізично і морально, добре навчався у школі.
– Костя був неймовірно добрим, безвідмовним, гарним і вихованим учнем. Жодних проблем із ним ніколи не було, – пригадує Ірина Георгіївна Онофрійчук, класний керівник юнака.
Серед однокласників хлопець вирізнявся готовністю завжди прийти на допомогу, дати пораду чи просто підтримати.
– Прикро, що саме такі, як наш Костя, йдуть назавжди, – із сумом каже однокласник Денис Катревич.
За два роки навчання в університеті Костя змужнів і подорослішав. Під час відпусток на зустрічах із однокласниками щиро радів, що обрав професію військового, і що навчається на штурмана.
У фойє його рідної 1-ї школи стоїть столик із портретом випускника 2018-го. Біля столика третьокласник Юрко пильно дивиться на фото у чорній рамці й каже мені: «Я його пам’ятаю добре. Він на всіх перервах і після школи з друзями на спортмайданчику займався, він класний…»
У стінах рідної школи пам’ять одного з найкращих випускників школярі вшанували хвилиною мовчання та поклали квіти біля його портрета.
Батьки Костянтина з іншими родичами загиблих у авіакатастрофі на Харківщині вже здали ДНК – зразки для ідентифікації тіл полеглих.
Світла пам’ять Костянтину Зибюку та усім військовим авіаторам, для кого цей політ став останнім…
