У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
АрміяInform уже писала, що Президент України під час участі у відкритті ІІІ Міжнародного волонтерського та ветеранського форуму «Там, де ми – там Україна» наголосив, що створення робочих місць для ветеранів війни та підтримка розвитку бізнесу, заснованого ветеранами, є одним із пріоритетів влади.
Тож ми вирішили дізнатись, яка на сьогодні в Україні ситуація із ветеранським бізнесом.
Наш кореспондент вийшов на зв’язок із колишнім парамедиком (медиком евакуаційної бригади) Вікторією Ткач, яка відкрила та розвиває власну справу.
«Не мала жодного стосунку до бізнесу, фінансів. Для мене це все було настільки далеким, що я не уявляла себе у такій сфері»
– Парамедиком я була з 2015 року. Співпрацювала зі ЗСУ, НГУ, МВС. Із 2014 року займалася волонтерською діяльністю, проводила курси тактичної медицини для військових. Була добровольцем у різних добровільних медичних бригадах… Ми працювали з моменту поранення військовослужбовця чи добровольця, у деяких ситуаціях під’їжджали на евакуаційну точку, забирали пораненого та продовжували підтримувати його життєдіяльність до госпіталю, – розповідає Вікторія.
У 2018 році вона, так само, як і захисник Донецького аеропорту Олександр Чуб, про якого ми писали, навчалась у Київській школі економіки.
– На той момент я не мала жодного стосунку до бізнесу, фінансів. Більше того, боялася брати на себе відповідальність за гроші, і в голові відклалася проблема альтруістичного способу життя, яке не давало мені адекватно оцінити старання своєї сім’ї як бізнес. Для мене це все було настільки далеким, що я не уявляла себе у такій сфері взагалі. Але коли тебе підтримують, починаєш у себе вірити… Коли була на війні, мені мама передавала усілякі сушеники – фрукти, овочі. Щоб можна було їх використовувати нашвидкуруч, для якогось перекусу, коли обмаль часу й напружена ситуація у секторі. Для туризму ці сушеники теж були дуже зручними. Я подумала: можливо, таке сподобається й іншим? – згадує парамедик.
За її словами, для Київської школи економіки (КШЕ. – Ред.) вона написала мотиваційний лист, де згадала про правильне харчування і… про сушеники матусі.
– І якось воно пішло дуже швидко. Під час навчання я вдосконалила виробничий процес. Саме завдяки КШЕ я й почала розвивати власну справу. Київська школа економіки формує своєрідну сім`ю. Наприклад, хтось з випускників має турбазу, а я хочу продавати продукцію на цій туристичній базі. Хтось водить походи і бере наші смаколики з собою. Ми домовляємось і допомагаємо один одному. Так само круто, коли викладачі про тебе після закінчення навчання не забувають. Наприклад, хочеш з кимось з них поспілкуватись, запрошуєш коуча на каву. І вони це роблять не тому, що мусять, а тому, що зацікавлені у твоєму розвиткові, – зазначає дівчина.
Вона додала, що ветерани, які теж хочуть вступити до КШЕ, мають бути готові до «розриву шаблонів»:
– Дуже багато знань тобі будуть давати, і якщо ти не надто мотивований, ти нічого не зрозумієш. Якщо ж готовий розвиватись, то знання стануть у нагоді.
Як же круто, що ти дав цій справі життя!
– Починали ми свій маленький бізнес удвох: я і матінка, за потреби незмінним технічним директором був батько. Потім долучились інші члени родини – хто чим міг, тим і допомагав. За два роки це стало родинним бізнесом… Торік отримали грант для ветеранів на обладнання від Міжнародної організації з міграціїї, що дуже допомогло у збільшенні об’ємів виробництва. Ми виробляємо фріпси, корисні цукати і джерки. Така продукція є цінною для тих, хто не хоче споживати додаткової глюкози або підсолоджувачів. Slice&dry’s – це тонко нарізані й висушені фрукти. Також виготовляємо сушене м’ясо – коли людині потрібен продукт із енергетичною цінністю, який реально смакує, то це можна замовити у нас. Ще робимо напівфабрикати, з яких у поході можна готувати перші або другі справи, – перераховує Вікторія.
Колишня парамедик тішиться з того, що її справа зав’язана саме на такій продукції.
– Кожен бізнес повинен мати соціальну позицію. Якщо брати нас, то ми підтримуємо «зелений туризм», бо своєю продукцією намагаємося схилити людей до збереження природи… Кожен військовослужбовець, поліцейський, медик, які у нас щось замовляють, мають знижку. Іноді навіть трапляються кумедні ситуації. Коли спілкуєшся зі своїм знайомим військовим, який не знає про твій бізнес, і він розповідає, що виробник сушених фруктів надав йому знижку як військовослужбовцю, і що цей виробник молодець. І ти така думаєш: як же круто, що ти дав цій смачній справі життя, – поділилась враженнями Вікторія.
Фото надані Вікторією Ткач
