Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Під час полігонних занять ділюся власним бойовим досвідом та опановую нові знання, як перемагати ворога…» – так коротко прокоментував свою участь в навчальних зборах, що нещодавно проводились на Харківщині з воїнами підрозділів окремої бригади територіальної оборони, командир стрілецького відділення старший солдат Олег Степанов.
Під час третьої хвилі мобілізації Олега, геолога за цивільною професією, призвали до лав окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка, де він понад рік прослужив в розвідувальному підрозділі.
– Бойове хрещення я пройшов у серпні 2014-го під Іловайськом. Пам’ятаю, як ми рухалися у складі автомобільної колони, коли на нас росіяни направили майже всі калібри артилерійського та ракетного озброєння. Декількох друзів я втратив за пів години, а один мій підлеглий Славко із позивним «Раф» зазнав важкого поранення ніг. Я всю ніч ніс його на плечах до розташування наших військ. Згодом він одужав і нині продовжує служити. Мене ж з того часу називає другим своїм батьком… – розповів молодший командир.
На Донбасі Олег воював упродовж 2014-2015 років, добре воював, нагороджений державними та відомчими відзнаками за участь в АТО.
– Але головна нагорода для мене те, що на війні залишився живим і врятував не одне людське життя. У мене троє дітей віком від 9 до 22 років. Вважаю, що кожному справжньому патріоту України треба повоювати на Донбасі, аби далі говорити про любов до рідної держави, – каже він.
…44-рійчний харків’янин має вишу освіту, нещодавно захистив кандидатську дисертацію та керує лабораторією в регіональній філії АТ «Укргазвидобування».
– На цивільній роботі у мене в підпорядкуванні 7 осіб – рівно стільки ж, як і тепер на військових зборах, – каже воїн тероборони. – Ось, тільки в мирному житті мої підлеглі носять білі халати та тримають в руках мензурки, а в армії – пересуваються в бронежилетах та з автоматами. Але, як там, так і тут – головне згуртувати колектив.
Під час зборів Олег проводить різні заняття з військової підготовки, ділиться бойовим досвідом. За його словами, в нього дуже цікава цивільна професія, що приносить велику користь всій України.
– Як геолог я постійно перебуваю в пошуку запасів природних ресурсів. І, повірте, Україна – держава, що безмежно одарена Богом. Це я точно знаю з досвіду двох своїх професій. Тому мені разом з бойовими товаришами та колегами по цивільній роботі є що оберігати і чим пишатися, – зазначив Олег Степанов.
Фото автора
