Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
14 вересня Президент України підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України».
У чому особливість цього документа та які основні завдання і цілі стоять перед оборонним відомством? Про ці та інші важливі питання щодо воєнної безпеки та оборони держави кореспондент АрміяІnform поцікавився у заступника директора департаменту – начальника Управління воєнної політики Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України Сергія Масловського.
– Стратегія національної безпеки України розроблена на виконання Закону України «Про національну безпеку України». Вона визначає наступне: пріоритети національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, цілі та основні напрями державної політики у сфері національної безпеки; поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов; основні напрями зовнішньополітичної та внутрішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки; напрями та завдання реформування й розвитку сектору безпеки і оборони. Стратегія національної безпеки України є основою для розробки інших документів стратегічного планування, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації, зокрема Стратегії воєнної безпеки України.
– Сергію Сергійовичу, на яких основних засадах ґрунтується Стратегія національної безпеки України?
– Передусім – стримування, розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України. Стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх вразливостей. Взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, Сполученими Штатами Америки, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Враховуючи фундаментальні національні інтереси, визначені Конституцією України і Законом України «Про національну безпеку України», пріоритетами національних інтересів у Стратегії національної безпеки є: відстоювання незалежності й державного суверенітету; відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону України; суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України.
– Влітку Україна набула статусу партнера з розширеними можливостями НАТО. У новій Стратегії національної безпеки України зроблено акцент на розвиток особливого партнерства з НАТО та посилення спроможностей нашого війська?
– Одним із основних пріоритетів є посилення спроможностей Збройних Сил України, інших органів сектору безпеки і оборони. І дійсно, реалізація визначених у Стратегії національної безпеки України пріоритетів забезпечуватиметься, зокрема, шляхом розвитку особливого партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з метою набуття повноправного членства України в НАТО.
Нагадаю, набуття повноправного членства України у Європейському Союзі та в організації Північноатлантичного договору – стратегічний курс держави, який закріплений у Конституції України.
– Сергію Сергійовичу, одним із важливих завдань, які нині стоять перед вашим Департаментом, є розробка проєкту Стратегії воєнної безпеки України та змін до неї. У межах дозволеного розкажіть громадськості, що це за Стратегія і в чому її відмінність від воєнної доктрини України?
– На виконання вимог Закону України «Про національну безпеку України» Міністерство оборони вперше розробляє Стратегію воєнної безпеки України. На відміну від попередніх воєнних доктрин, у Стратегії воєнної безпеки України пропонують запровадити комплексний всеохоплюючий підхід до оборони України, який є найбільш раціональним підходом в умовах екзистенційної воєнної загрози національній безпеці, з урахуванням дисбалансу воєнних потенціалів України та Російської Федерації. Всеохоплююча оборона України ґрунтується на невіддільному суверенному її праві на самооборону відповідно до основоположних міжнародно-правових принципів.
– А яку структуру має Стратегія воєнної безпеки України?
– Ця стратегія має логічно побудовану структуру, яка включає:
безпекове середовища (глобальні, регіональні та національні аспекти) у контексті воєнної безпеки; цілі, пріоритети та завдання державної політики у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва; соціально-політичні, економічні та інші умови реалізації державної політики у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва, а також воєнно-політичні та воєнно-стратегічні обмеження; шляхи досягнення цілей державної політики у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва; ресурсне забезпечення потреб оборони; перспективну модель організації оборони, Збройних Сил України та інших складових сил оборони в частині визначених завдань з оборони держави, стратегію та критерії досягнення спільних оборонних спроможностей; імовірні сценарії застосування сил безпеки і сил оборони до виконання завдань з оборони держави із розподілом відповідальності складових сектору безпеки і оборони за організацію оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності; управління ризиками у сфері воєнної безпеки.
Стратегія воєнної безпеки України є основою для розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України та інших програмних документів розвитку сил оборони. Оборонному відомству потрібно в шестимісячний строк подати на розгляд до Ради національної безпеки і оборони України проєкт Стратегії воєнної безпеки України.
– Чим План оборони держави відрізняється від Стратегії воєнної безпеки?
– Стратегія воєнної безпеки України є також основоположним документом для відпрацювання першого національного Плану оборони держави. План розробляє Міністерство оборони спільно з визначеними державними органами. Він є сукупністю документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Структуру Плану оборони України своїм Указом від 3 березня цього року вже затвердив Президент України. А відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 3 березня 2020 року утворено Міжвідомчу робочу групу з питань розроблення Плану оборони України та затверджено її Положення. Порядок розроблення Плану оборони України також визначено постановою уряду від 22 липня 2020 року.
Наразі вже проведено перше засідання Міжвідомчої робочої групи, під час якого схвалено основні показники планування оборони держави – вихідні дані для розроблення складових плану.
У подальшому на засіданнях Міжвідомчої робочої групи планують розробити та схвалити проєкти складових Плану оборони України, розглянути проєкт плану оборони на засіданнях уряду та Ради національної безпеки і оборони та подати на затвердження Президенту України.
Дякую за розмову!
