Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Практика останніх років свідчить, що терористи знову почали активно використовувати для досягнення своїх неправедних цілей отруйні речовини. Для прикладу, сумнозвісний скандал із спробою застосування отруйної речовини «Новачок» на території Великої Британії. Зрештою, йдеться не лише про спеціально розроблені бойові хімікати, але й про сполуки, що застосовуються у побуті: у відповідній концентрації й у руках лихих людей вони можуть перетворитися на потужну зброю масового ураження.
Активно протидіяти цій загрозі здатні підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Під час міжнародних військових навчань сценаріям, які присвячені роботі воїнів-хіміків, приділяється значна увага. Зокрема у рамках проведення українсько-американського командно-штабного навчання із залученням військ «Rapid Trident 2020» іспит на сумісність із колегами з армій країн НАТО складають бійці підрозділу РХБЗ окремого полку оперативного забезпечення. Процес оцінки 2 рівня передбачає перевірку багатьох параметрів. Зокрема дотримання єдиних протоколів та настанов NATO для підрозділів CBRN (РХБЗ – англ.) у практичній діяльності.
Один із таких сценаріїв українські воїни-хіміки відпрацювали під час польової фази навчання. За «легендою», штаб багатонаціональної дивізії отримав інформацію про наявність в районі розгортання багатонаціонального угруповання військ підпільної лабораторії, де терористична організація займається виготовленням і розповсюдженням наркотичних засобів. А технологічний процес організований із застосуванням агресивних отруйних хімічних речовин побутово-промислового спектра. Інформація надходила з різних джерел. Тому, потребувала додаткової перевірки. Коли підтвердження інформації було отримане, було ухвалено рішення про проведення пошуково-блокувальної операції.
Підступи до ймовірного району розташування підпільної лабораторії були взяті під контроль воїнами військової служби правопорядку. Далі до справи приступили воїни десантно-штурмового взводу, підсилені групами інженерної та РХБ-розвідки. Виконання завдання ускладнювалось тим, що діяти потрібно було у закинутих будівлях посеред лісу. Зарослі хащами руїни адміністративних споруд – цілий лабіринт, де небезпеки потрібно очікувати з будь-якого напрямку. Відтак, десантники, під прикриттям бронеавтомобілів «Козак», методично перевіряли будівлю за будівлею. Знаючи про потенційну загрозу хімічного ураження, десантники заздалегідь одягли протигази. Штурмові відділення тримали між собою постійний радіозв’язок, обмінюючись поточною інформацією і координуючи дії. Зрештою, у одній із споруд вони виявили підпільний цех, де провели затримання присутньої там особи.
Командир десантно-штурмового відділення негайно викликав саперів та хіміків, адже будівлю, де було виявлено лабораторію, потрібно було обстежити на предмет закладеної вибухівки та взяти проби хімічних речовин для їх подальшого знешкодження. Для того, щоби зорієнтувати фахівців у лабіринті напівтемних коридорів закинутої будівлі, десантники фарбою з балончика залишили помітки на стінах, зобразивши знак хімічної загрози тактичною позначкою NATO.
За протоколами NATO, першим у будівлю іде сапер. Це логічно: якщо унеможливити детонацію закладеної вибухівки, то не відбудеться зараження місцевості отруйними речовинами, що можуть розлетітись навколо разом із підірваною лабораторією. Сапер-розвідник, одягнутий у противибуховий канадський бронекостюм EOD-9, ретельно обстежив споруду. В одній з кімнат він виявив саморобний фугас: артснаряд з під’єднаним блоком живлення. Оскільки фугас було закладено у протилежному від лабораторії крилі споруди, було ухвалено рішення знешкодити його накладним зарядом. Подальше обстеження кімнат і коридорів споруди більше вибухонебезпечних предметів не виявило.
Відтак, у справу включились група РХБЗ.
– Виконуючи поставлене завдання українські воїни-хіміки діють повністю у рамках доктрин та настанов, що прийняті в арміях країн NATO, – Починаючи від використання англійської мови у веденні радіообміну. І завершуючи використанням протоколів відбору проб хімічних речовин, – говорить заступник директора оцінювання підрозділів РХБЗ майор Артем Карпусь. – Хочу зазначити, що виклики і загрози сьогодення актуалізують роботу військових хіміків. Ми зобов’язані бути повністю взаємосумісні з нашими закордонними колегами. Тому ми готуємось і проходимо це важливе оцінювання за стандартами взаємосумісності військ Альянсу. Наразі ми оперуємо керівними документами армій країн НАТО, виконуємо завдання за тими ж правилами і принципами, що і вони. Прогрес, у порівнянні з минулими роками, очевидний.
І дійсно, відділення воїнів РХБ захисту відпрацювало на відмінно. Насамперед територію навколо підпільної лабораторії було оголошено зараженою зоною. Отже, доступ туди був дозволений лише хіміку-розвіднику у спеціальному костюмі з апаратурою замкнутого дихального циклу.
Як підкреслив майор Артем Карпусь, новітніми скафандрами хімічного захисту, які відповідають стандартам армій європейських країн, воїнів підрозділу на волонтерських засадах забезпечило одне з українських підприємств оборонного сектору. Під час навчання українські воїни-хіміки також проводять й апробацію цього устаткування. Костюм тришаровий, міцний. Але у ньому не має такої «лазні», як у радянській «ельці». Нижній шар комбінезону – потовідвідний. Верхній – із захисного міцного полімеру. Протигазна панорамна маска дихального комплекту, комбез, рукавиці та бахіли, що одягаються поверх однострою, фіксуються армованим скетчем. Фактично виходить такий собі скафандр. Один балон дозволяє працювати хіміку-розвіднику без загрози надихатись отрутою близько 45 хвилин.
Військовослужбовець, який проводив огляд лабораторії, по рації доповів, що йому потрібні додаткові інструменти для забору хімічних проб. За деякий час, одягнутий у аналогічний скафандр, воїн-хімік доставив усе необхідне.
– За протоколами NATO ми повинні відібрати від трьох до п’яти проб хімічних речовин. Кожна проба береться у нових одноразових рукавичках, щоби не допустити необачного змішування проб. Тому я відразу одягнув декілька пар пластикових рукавиць і, взявши пробу, просто скидав їх в утилізаційний контейнер, – зазначив хімік відділення дозиметричного контролю старший солдат Олександр Дмитренко. – Відібрані проби упаковані в спеціальні герметичні контейнери. На місці для тих, хто працюватиме далі, ми лишаємо маркери, де зазначається тип отруйної речовини відповідно до натівського класифікатора, а також супровідна і допоміжна інформація. Відібрані нами зразки потраплять в нашу лабораторію для визначення методів їхнього знешкодження. Крім того, діючи за стандартами NATO, ми помічаємо район на карті як небезпечний і передаємо дані про виявлені хімічні речовини командуванню. Завдяки нашій роботі, до моменту хімічного знезараження, ця ділянка місцевості буде закритою, що убезпечить мирне населення від отруєння.
Воїни-хіміки забирають контейнер із пробами та йдуть до виходу з лабораторії. Але протоколи дій армійських хіміків NATO забороняють їм приєднуватись до підрозділу без попереднього знезараження спорядження та захисних костюмів. На вулиці вже обладнане спеціальне місце, де кожен елемент спорядження проходить обробку спеціальним розчином. Далі, предмет за предметом, оброблене спорядження укладається в спеціальний контейнер, який транспортуватиметься окремо від особового складу.
Загалом у форматі реального часу дії десантників, сапера та хіміків зайняли не більше ніж годину. Діючи як єдиний організм підрозділ завдання виконав. Пошуково-штурмова група залишає район під охороною підрозділу ВСП і приступає до виконання наступного завдання. Їх у військовослужбовців чимало, адже сценарій навчання «Репід Трайдент» досить об’ємний і динамічний.
Фото автора
