Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
На Львівщині у рамках практичних тренувань перед початком активної фази міжнародного навчання Rapid Trident 2020 підрозділи ДШВ ЗСУ розгорнули на території навчальних полів Міжнародного центру миро творчості та безпеки мобільні блокпости та перекрили автомобільні шляхи, взявши їх під контроль. Синхронно із ними, за легендою тренувань, активізувалися озброєні терористичні формування з метою захопити важливу ділянку автодороги. Організовуючи пастку для терористів, десантники викликали підкріплення, щоби мати чисельну якісну перевагу.
Пілоти вертольотів Мі-8 однієї з бригад армійської авіації Сухопутних військ ЗС України доставили марунових беретів на місце. Але рельєф місцевості не дозволяв здійснити приземлення та висадку бійців. Тому сили підтримки здійснювали десантування безпарашутним способом за допомогою комплекту бортового обладнання «Адаптер-М1». Навчальне десантування підрозділу відбувалось у повному спорядженні, зі зброєю та у засобах броне захисту з висоти близько 20 м над землею. Пілоти армійської авіації, не зважаючи на боковий вітер, втримували гвинтокрилу машину на місці достатньо, аби усі десантники безперешкодно опинилися на грунті.
Довідково: Система спуску по канату була розроблена британськими військовими спільно з виробником канатів Marlow Ropes у кінці 70-х років ХХ століття та перше бойове застосування цієї системи було проведено під час Фолклендської війни 1982 року. Подібна система евакуації особового складу за допомогою канату вперше була застосована у підрозділах Корпусу морської піхоти Збройних сил США у 1970 роках під час війни у В’єтнамі.
У збройних силах країн NATO під терміном безпарашутне десантування розуміється скорочення FRIES, що означає систему спуску та евакуації з використанням спеціального канату FAST ROPE.
Канат має діаметр від 38 мм до 50 мм, довжину 18-30 м та дозволяє здійснювати спуски десантниками на складно-пересічений рельєф місцевості, дахи будівель і палубні надбудови кораблів. Крім того, канат забезпечений шістьма евакуаційними петлями, що дозволяє здійснювати евакуацію десантників або поранених за допомогою спеціальних засобів. Спеціальний десантний канат виготовляється зі штучного волокна та за своєю конструкцією плетіння виконаний таким чином, що зовнішня окружність не є гладкою для зручності захвату.
У ЗС України безпарашутне десантування розуміється як висадка (десантування) підрозділу з вертольота на визначену площадку приземлення без посадки вертольота з використанням спеціального обладнання. До спеціального обладнання відноситься комплект знімного бортового обладнання (далі КЗБО) «Канат-1» («Адаптер-М1»). КЗБО застосовується на вертольотах Мі-8МТ (МТВ) та призначений для забезпечення безпарашутного десантування та евакуації з борту вертольота спеціально підготовленого особового складу з повним спорядженням.
Із 2006 року в ЗС України було проведено ряд випробувань системи безпарашутного десантування «Адаптер-М1» виробництва України (м. Феодосія), а у 2013 році прийнято її на озброєння. Однак після окупації Криму виробник залишив усі потужності на захопленій території.
У 2016 році компанією «ІНСПЕЦПРОМ» (м. Чернігів) розроблена система безпарашутного десантування «Канат-1» – вдосконалений аналог системи «Адаптер-М1». Державним науково-випробувальним центром ЗС України було проведено наземна та льотна частини випробувань КЗБО «Канат-1», за результатами яких очікується його прийнятий на озброєння
Безпарашутне десантування з використанням КЗБО нині набуло значного застосування у практиці військ та стало невід’ємною частиною бойової підготовки підрозділів десантно-штурмових військ, морської піхоти, сил спеціальних операцій та спеціального призначення військової служби правопорядку Збройних Сил України.
Фото Валерія Басалиги та Ярослава Мельничука
