Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Те, що перемир’я скоро закінчиться, стало зрозумілим після засідання ТКГ, яке відбулося в кінці серпня. На ньому Росія фактично заблокувала мінський процес (обмін заручниками, розведення сил і засобів, підготовку до «нормандського саміту»), поки український Парламент не змінить Постанову про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році. Росія почала розмовляти мовою ультиматумів, відверто демонструючи те, що їй не потрібен мир на Донбасі, для неї головне ‒ вирішення геополітично вигідних питань. Тобто, дотримуватися умов перемир’я їй вже непотрібно.
Як результат цього ‒ в останній тиждень серпня починаються провокаційні обстріли наших позицій, а спостерігачі ОБСЕ фіксують різке зростання порушень режиму тиші. І навіть, незважаючи на зусилля української сторони ТКГ на наступному засіданні, незважаючи на заяви української влади, яка закликає російських бойовиків утримуватися від провокацій, ‒ перемир’я реально закінчилося.
Це підтвердив і представник так званої «ДНР» Денис Пушилін, який заявив про те, що бойовики 7 вересня відкриють вогонь по наших позиціях під Горлівкою. Пушилін ‒ фігура не самостійна, і його заяви ‒ продиктоване Москвою посланння Україні про те, що дотримуватися далі перемир’я Росія вже абсолютно не має наміру. Все це і є фактичним доказом того, що Росія готова в будь-який момент відновити активні бойові дії на Донбасі.
Для нас це досить тривожний сигнал, адже у вересні агресор проведе два масштабні військові навчання на наших кордонах. 21-26 вересня розпочнуть маневри під назвою «Кавказ-2020», в яких братимуть участь понад 120 тисяч військових, пів тисячі танків, 300 літаків і сотні одиниць іншої бойової техніки. Далі на території Білорусі почнуться навчання «Слов’янська братство ‒ 2020», які фактично будуть нести реальну загрозу нашим північним кордонам. Будь-яка провокація на Донбасі може перерости в широкомасштабну військову агресію, адже російські війська в цей час будуть зосереджені й готові до вторгнення на стратегічно небезпечних напрямках.
Але з огляду на політичну ситуацію в Україні ‒ жовтневі місцеві вибори, на мою думку, широкомасштабної російської агресії не буде. Усі ці війська на кордонах зібрані для тиску на українське суспільство. Поки у проросійських сил є великі надії отримати свій сектор впливу політичними шляхами, через перемоги на виборах, зовнішньої агресії все-таки не буде. Але підконтрольні Росії бойовики ОРДЛО постійно будуть здійснювати збройні провокації, підігруючи проросійським політичним силам в Україні, які намагатимуться показати, що тільки вони можуть домовитися за мир на Донбасі.
Інтенсивність таких провокацій, передбачаю, буде високою, включаючи в себе не тільки обстріли позицій, а й активні виходи диверсійних груп, бойові зіткнення і стрілецькі контакти. Звісно, що активізується й розвідка противника.
Осінь буде досить напруженою не тільки в політичному житті України. Знову загостриться ситуація на Донбасі, провокації проросійських бойовиків збільшаться, проте наші Збройні Сили готові, як ніколи, до будь-яких викликів.
