У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
АрміяInform продовжує розповідати про нові тренажери, що використовують в українському війську. У цьому матеріалі мова піде про імітатор повітряних цілей, який дозволяє відпрацьовувати учбово-бойову роботу комплексів ближньої дії військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗСУ.
Чим імітатор вигідно відрізняється від попередників? На які військові спеціальності він розрахований? Та з якими комплексами сумісний?
На ці питання кореспонденту АрміяInform дав відповіді заступник командира зенітно-ракетного полку 169-го навчального центру «Десна» підполковник Євген Пирховка.
-Такий імітатор повітряних цілей ми використовуємо вже два тижні. У Збройних Силах робимо це одними з перших… Раніше рухомих повітряних цілей у нас не було – тільки щогла з однією лампою. Ми могли виставити декілька силуетів літаків, до них підвести на дротах лампочку і оператору, наприклад, «Стріли-10» дати вказівку «Ціль на першому» або «Ціль на другому», щоб він «захоплював» її. А «проводити» ціль, коли вона рухається, оператор раніше не міг. Нині – ціль рухається. До того ж із різною швидкістю та на різних висотах (детальніше на відео. – Ред.). Оператор працює з рухомою ціллю, бо авіація противника завжди в русі. Хіба що вертоліт «зависає», та й то на досить невеличкий проміжок часу, – розповідає офіцер.
За його словами, у зенітно-ракетних комплексах «Стріла-10» та ПЗРК ракета робить «захоплення» по принципу дії голівки самонаведення.
– «Стріла-10» працює у двох режимах: інфрачервоному, як ми кажемо – тепловому, і у фотоконтрастному. Новий імітатор повітряних цілей дозволяє працювати в обох режимах. Що стосується ПЗРК – він теж захоплює інфрачервоне випромінювання, тобто лампа накалювання випромінює достатньо тепла, щоб голівка самонаведення «захопила» ціль, – зазначає Євген Пирховка.
Підполковник додає, що імітатор дозволяє відпрацьовувати нормативи «Пошук цілі», «Захоплення цілі», «Пуск ракети».
– Якщо працювати учбово-діючою ракетою, то оператор відчуває все те саме, робить той самий алгоритм, що й при пуску бойової. Єдине, що відсутнє – ефект, коли ракета стартує. Все робиться з учбово-діючою ракетою, бо пуск бойової – державі коштує дуже дорого.
Заступник командира зенітно-ракетного полку розповів, що імітатор рухомих повітряних цілей у навчальному центрі «Десна» призначений для тренування розрахунків «Стріла-10», ПЗРК, ЗУ-23-2, «Шилка» (у 5-му режимі) і «Тунгуска» (теж у 5-му режимі).
Українські військові виявили в одному зі своїх зенітно-ракетних комплексів Patriot записку від анонімних доброзичливців.
Українські захисники вполювали на Лиманщині наземний роботизований комплекс противника, який розвозив боєприпаси на позиції російських окупантів.
Учасник Brave1 створив першу українську керовану авіаційну бомбу, яка вже пройшла необхідні випробування та готова до бойового застосування.
На Дніпропетровщині контррозвідка Служби безпеки України викрила російського агента, який коригував удари ворожих РСЗВ «Град» та FPV-дронів по Нікополю.
На Харківщині, у районі Вовчанська, підрозділи 23-го штурмового полку провели успішну атаку на позиції росіян.
Загалом унаслідок нічної атаки рф по Україні є руйнування у восьми областях, а також відомо про десятки поранених, серед них діти.
Стрілець окремого батальону сил ТрО
від 20000 до 120000 грн
Дніпро
233 окремий батальйон 128 ОБр Сил ТрО
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…