Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Сьогодні роботизованими системами на полі бою важко когось здивувати. Особливо, якщо мова йде про армію НАТО, де їхнє використання стало звичною справою. Україна, знаходячись на шляху до Альянсу, не пасе задніх і теж впроваджує використання роботів для виконання окремих завдань. На сьогодні переважно мова йде про роботів-саперів.
Але для ефективного застосування таких пристроїв потрібні спеціальні знання та вміння. АрміяInform вже писала, як опановують таку науку в одному з Навчальних центрів ЗСУ. Сьогодні ж мова піде про те, як курсанти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вчаться керувати роботизованими системами, що призначені для знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Який робот використовується для навчання? Що про нього кажуть наші та іноземні військові? Та наскільки легко сьогоднішнім курсантам засвоювати такі знання? На ці та інші питання наш кореспондент шукав відповіді у розмові зі старшим викладачем кафедри тактики підрозділів бойового (оперативного) забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підполковником Юрієм Біликом.
«Сьогоднішні курсанти — геймерське покоління. І тому наш робот, який керується звичайним джойстиком, для них не є складним пристроєм»
— Для навчання ми використовуємо iRobot 510 Packbot. Це один з найкращих у світі багатофункціональних та маневрених роботів, перевірених у бойових умовах. В арміях країн НАТО на сьогодні їх близько 4,5 тисячі. Спільними зусиллями нашої кафедри та Навчального центру у м. Кам’янець-Подільський один із таких роботів з`явився і у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, — розповідає офіцер.
За його словами, робот призначений для розвідки та знешкодження вибухонебезпечних предметів та саморобних вибухових пристроїв, дозволяє здійснювати перевірку транспорту, вантажів, будинків, людей на наявність вибухових речовин.
— Швидкість його пересування — до 10 км на годину. При цьому оператор перебуває на безпечній відстані — до 1 кілометра — від вибухонебезпечного предмета. Простий у використанні, передає аудіо- та відеоінформацію у режимі реального часу за допомогою вмонтованих камер. Використовується навіть під водою на глибині 1 метр, — підкреслює Юрій Білик.
Він додає, що навчання з керування цим роботом проходить за двома дисциплінами — «Вибухова справа» і «Мінна безпека та протидія саморобним вибуховим пристроям».
— На теоретичних заняттях курсанти ознайомлюються із призначенням робота, основними тактико-технічними характеристиками та оснащенням. На практичних — готуються як оператори… Сьогоднішні курсанти — це геймерське покоління. І тому наш робот, який керується звичайним джойстиком, для них не є якимось складним пристроєм. Хлопці буквально за 8-10 годин практичних занять опановують себе в ролі оператора — можуть виконувати основні види робіт як зі знищення вибухонебезпечних предметів, так і з ведення розвідки, — зазначає старший викладач.
«Американські військові добре відгукуються про iRobot 510 Packbot»
Офіцер розповідає, що роботи iRobot 510 Packbot є і у навчальних центрах, і у бойових підрозділах українського війська.
— У районі проведення ООС вони використовуються для проведення розвідки. Американські військові дуже добре відгукуються про iRobot 510 Packbot. Про це я знаю після спілкування з ними. Робот дозволяє їм максимально зменшувати всі ризики. Наші хлопці з навчальних центрів теж добре відгукуються про нього. І наші, і іноземці підтверджують — машина дійсно надійна.
Запитуємо, як курсанти сприймають робота та навчання з ним.
— Вони в захваті! Для них практичні заняття з роботом — як ігрові. Вже з першого заняття — ніяких труднощів. Бо вони з дитинства знають, що таке джойстик…
Юрій Білик каже, що на практичних заняттях на певне місце кладеться навчальний боєприпас. Курсант виявляє його, складає рапорт і проводить ідентифікацію: яка марка баєприпасу, яку небезпеку він являє собою.
— І все це за допомогою камер, розташованих на роботі, та зображення, яке виводиться на екран ноутбука. Якщо боєприпас дозволяє транспортування, то курсант за допомогою маніпулятора бере його, кладе у спеціальний кошик і перевозить на безпечну відстань. Потім за допомогою робота підвозить вибухівку — при чому курсант повинен розрахувати, скільки потрібно вибухівки для знищення цього боєприпасу — і завершує роботу, — насамкінець розповів підполковник Юрій Білик.
Фото надані Юрієм Біликом
