Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Серед молодих командирів, які поповнили офіцерський корпус під час російсько-української війни, безліч цікавих, талановитих, всебічно розвинених людей. Один з них — представник десантно-штурмових військ старший лейтенант Микола. Лише два роки тому він закінчив факультет підготовки спеціалістів ДШВ і розвідки Військової академії (м. Одеса).
Я побачив його на позиції поблизу Мар’їнки та звернув увагу на кремезний вигляд цього офіцера. Відразу було зрозуміло, що переді мною спортсмен. Нині він чинний чемпіон Збройних Сил України з армреслінгу у ваговій категорії понад 100 кг. Попри те, що хлопцю всього 25 років, він уже має чималий бойовий досвід. Першу свою ротацію у 2019 році провів на Маріупольському напрямку. Його підрозділ займав дуже небезпечну ділянку оборони навколо населеного пункту Павлопіль. Уже тоді він проявив себе як відповідальний і мужній командир. Неодноразово його підрозділ вступав у бойові зіткнення з російськими окупантами. Він ніколи не ховався за спини своїх хлопців.
Нині в нього друга ротація. Зона відповідальності дуже небезпечна — околиці окупованого Донецька. В перший день перебування на позиції російські окупанти спробували перевірити офіцера та його підлеглих на міцність та уважність, здійснивши спробу пройти в тил позицій підрозділу. Для цього вони використали лісосмугу, яка впритул підходить до позицій українських десантників. Група з чотирьох чоловіків, з яких два снайпери, спробувала просунутися вперед і закріпитися. Але завдяки пильності спостерігачів диверсанти були своєчасно виявлені з допомогою тепловізора. Офіцер віддав наказ на відкриття вогню й особисто керував боєм. Ворог отримав гідну відсіч, зазнав втрат і відступив. Після цього окупанти припинили спроби активних дій.
— Тепер ситуація у районі відповідальності спокійна. Обстрілів майже немає. Але для нас нічого не змінилося, — розповідає Микола. — Тиша оманлива, тому чергування на позиціях несемо дуже пильно. Готові до будь-яких несподіванок.
Проте знаходять десантники час і для занять спортом. Зокрема завдяки зусиллям командира роти військовослужбовці облаштували невеличкий спортивний майданчик. До речі, знайшлося там місце і для столу для армреслінгу. Щоб постійно перебувати у формі, Микола тренується зі своїми підлеглими.
— Війна війною, але готуватися до майбутніх змагань теж треба, — пояснює офіцер. — Звання чемпіона треба підтверджувати не тільки на змаганнях, а й тут — на передовій.
Його бойові побратими кажуть: «У Миколи не тільки міцні м’язи, а й сталевий характер, підкріплений знаннями та практичними навичками». Микола може власноруч упоратися з будь-яким штатним озброєнням, починаючи зі звичайного АКМ-74, великокаліберного кулемета ДШК і закінчуючи СПГ-9 або АГС-17.
