Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Кореспондент АрміяInform запросив до бесіди генерального секретаря Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олену Трегуб.
– Робота над Законом «Про оборонні закупівлі» супроводжувалась у ЗМІ чималою критикою, мовляв, реформою займаються ті, хто навіть не заглядали в Закон України «Про держане оборонне замовлення», відповідні постанови Кабміну… Однак, попри відчутний опір, особливо на завершальному етапі, законопроєкт, який має реформувати ДОЗ, ухвалено! Як ви охарактеризували б цю сторінку боротьби з корупцією в царині оборони? Чи важкою вона була для громадянського суспільства та експертного середовища?
– Безумовно, ухвалення цього закону – вагомий крок у реформуванні оборонних закупівель, їх наближення до стандартів НАТО і ЄС. Процедури мають стати конкурентнішими, прозорими, а використання бюджетних коштів – ефективнішим. Розробка закону відбувалась відкрито, із залученням громадськості та експертного середовища. НАКО виступав координатором процесу. Звісно, тематика оборонних закупівель – непроста для широкого загалу, зокрема, час від часу деякі журналісти казали нам, що їм складно зрозуміти проблеми в цій сфері. Вірогідно, що і для деяких депутатів вона була непростою, принаймні на початку роботи над законом. Громадянське середовище у цілому – не виняток. Утім, якщо говорити конкретно про людей, залучених до законотворчого процесу, то всі вони – справжні фахівці. Зокрема, серед колег, які надавали рекомендації до законопроєкту, колишні держслужбовці з доступом до державної таємниці і досвідом роботи з ДОЗ. Безперечно, цей досвід вони використали і нині.
– Погодитесь, що і Закон України «Про національну безпеку України», ухвалений завдяки чималій підтримці міжнародних партнерів, передбачив значно більшу прозорість ДОЗу, був непростим у сприйнятті деякими колами в Україні. До його повної імплементації ще далеко, однак є рух уперед. Які перспективи втілення в життя Закону України «Про оборонні закупівлі»? Які найбільші труднощі на цьому шляху?
– Ухвалення закону – тільки початок довгого шляху. Тепер багато залежить від продуктивної та ефективної роботи з розробки й ухвалення необхідних підзаконних актів, потрібних для повноцінного запуску процесів. Підготовка таких актів – історія непроста і за законом може тривати до пів року. Насправді, часу трохи менше, адже переважна більшість норм нового закону наберуть чинності вже з 1 січня 2021 року. Наразі складно прогнозувати, чи виникатимуть критичні суперечності між різними сторонами процесу, чи вони шукатимуть консенсусу. Сподіваємося на конструктивну співпрацю всіх сторін. Зі свого боку НАКО готовий долучитися до процесу й обов’язково моніторитиме імплементацію положень закону.
– На етапі другого читання законопроєкт був підданий значним правкам і став певним компромісом між протиборчими сторонами. Чи не заважатиме це ефективному реформуванню ДОЗ, зняттю його надмірної засекреченості та суттєвому зменшенню наявних нині в цій сфері корупційних ризиків?
– Часто компроміс є необхідним для досягнення результату, але його ціна буде очевидна згодом. Утім, вже тепер можна сказати, що зміна процедури розсекречування виконаних контрактів за державним оборонним замовленням може ускладнити вчасне та реальне розкриття важливих даних. Нагадаю, що НАКО пропонував встановити чіткий строк для такої процедури – 6 місяців – та створити міжвідомчу комісію на рівні Кабміну для ухвалення рішень про розсекречування даних. Це дозволило б дотримати необхідного балансу між відкриттям суспільно важливих даних і збереженням чутливої інформації. Однак в останній редакції дедлайн у 6 місяців зник, а правом на рішення про розсекречування наділена не тільки міжвідомча комісія, а й державні експерти з питань таємниць. Припускаємо, що таке дублювання повноважень може стати на заваді реальному відкриттю даних, а відсутність чітких строків виконання – призводитиме до затягування.
– Як триває робота над Законом України «Про державну таємницю»? Затягування з його ухваленням – чи не найбільша перепона на шляху до реформи ДОЗ у рамках Закону «Про оборонні закупівлі»?
– Над цим законопроєктом працює робоча група. НАКО залучений там від громадянського суспільства. Документ має всі шанси істотно змінити підходи до визначення і поводження з державною таємницею на сучасніші, утім, процес ще не завершено. Навіть до ухвалення нових положень про державну таємницю реформа ДОЗ у межах Закону «Про оборонні закупівлі» триватиме і має багато інших завдань – від створення Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів до зміни процедур контролю якості.
– Чи вплине на реформу ДОЗ створення Міністерства стратегічної промисловості і як саме?
– Важко говорити однозначно. У публічному полі бракує повної інформації щодо повноважень і планів цього відомства. НАКО неодноразово звертав увагу на непрозорий характер ухвалення рішень з його створення. Не проведено відкритого обговорення необхідності його утворення, так само як і кандидатур його очільників. Свою позицію ми висловили в аналітичному документі, опублікованому на сайті НАКО, і надали відповідні рекомендації. Припускаю: як координатор виконавців державного оборонного замовлення, Міністерство стратегічної промисловості матиме вплив на підготовку і проведення оборонних закупівель, тож доведеться вносити зміни до ухваленого закону «Про оборонні закупівлі». Утім, остаточний висновок зробимо лише на підставі положення про новостворене Міністерство й інших програмних документів, яких ще ніхто не бачив.
– Гадаю, новоухвалений Закон України «Про оборонні закупівлі» дає шанс Україні піднятися в міжнародному антикорупційному рейтингу. А головне – значно скоротити марнування такого необхідного державі фінансового ресурсу. До речі, чи побачили ви реакцію міжнародної спільноти на досягнутий успіх у сфері законодавчого регулювання ДОЗ?
– Звісно, такі шанси є, особливо враховуючи, що в міжнародному антикорупційному рейтингу Transparency International «Оборона та безпека» саме оборонні закупівлі найнижче оцінені, але маємо докласти всіх зусиль для їх реалізації і плідно попрацювати в наступні пів року для втілення нових правил у практику. Закон є передумовою успіху, але прогрес має вимірюватися не тільки законом, а й його імплементацією. Гадаю, що саме реальних досягнень чекає міжнародна спільнота. З нашої комунікації із міжнародними партнерами ми знаємо про позитивні очікування, пов’язані з ухваленням цього закону. І на офіційні заяви від партнерів можна чекати після того, як закон безпосередньо вступить у силу і міжнародні партнери переконаються, що він справді працює.
– Певно, варто сказати й про те, хто був рушійною силою нового закону? Можете назвати?
– Цей закон – результат скоординованої роботи групи людей і організацій. Документ відповідає обіцянкам Володимира Зеленського, які ми отримали від нього як кандидата у президенти в рамках проєкту запитальника НАКО «Сім питань про оборону». Зокрема, під час передвиборчої кампанії він пообіцяв реформувати оборонні закупівлі. І от бачимо, що так і відбулося. Водночас ситуація з цим законом є дійсно унікальною. Ніколи раніше оборонний сектор не мав прикладу, коли над законом спільно працювали одразу кілька рушійних сил, а сам процес був відкритим і прозорим. У парламентському Комітеті з нацбезпеки над цим активно працювали голова Олександр Завітневич і його заступниця Мар’яна Безугла, а також, звісно, голова робочої групи Ігор Копитін. Великий внесок зробили команда Проєктного офісу реформ, зокрема Артур Перєвєрзев та Вадим Малород, і команда ексміністра оборони Андрія Загороднюка. Ключова роль належала заступниці міністра економіки з питань ОПК Світлані Панаіотіді.
Окрім цих людей, до складу робочих груп у парламенті входили представники Офісу Президента, Cлужби безпеки України, державного концерну «Укроборонпром», Ліги оборонних підприємств України, Асоціації виробників озброєння та військової техніки, Асоціації «Українська оборонна та безпекова промисловість», а також експерти як українські, так і представники посольств країн-партнерів. НАКО – рушій цього закону з боку громадянського суспільства і експертної спільноти від початку і до кінця процесу.
– Наостанок, хочу помріяти. Чи зможе ближчим часом народний депутат України вчитатись у кожний рядок ДОЗ і відповідних контрактів, як це відбувається в США? Чи передбачаєте, що в недалекому майбутньому укладення договорів у межах ДОЗ відбуватиметься через ProZorro? Зрештою, як це нині успішно відбувається за основними напрямками закупівель вже й в «Укроборонпромі».
– Відповідь на перше запитання багато в чому залежить від самих депутатів, а ми від громадянського суспільства надалі це просуватимемо і за цією реформою пильно спостерігатимемо. Щодо оборонних закупівель через ProZorro – закон дозволяє такі механізми, але не обмежується ними. Нові правила оборонних закупівель дозволять забезпечити необхідну прозорість та ефективність використання бюджетних коштів. Якщо ми не зупинимось на досягнутому та якісно виконаємо підготовчу роботу.
