Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
В Україні відзначають День Державного Прапора. І хоча це свято відносно нове (його почали святкувати з 2004 року), його історія сягає сивої давнини.
Легенди про кольори
Як на українських землях з’явився символ із поєднанням синього та жовтого кольорів – достеменно невідомо. Деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів. Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному тлі.
Поєднання цих барв знаходимо і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Перша письмова згадка
Під час опису Грюнвальдської битви (між військами держави Тевтонського ордена та об’єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського та Руського, 1410 рік) автор розповідає, що львівське військо виступило під синьо-жовтими кольорами – це був синій прапор із золотим левом, що спирається на скелю.
Прапор і політика
Перша спроба утворити прямокутний прапор із жовтого та блакитного кольорів була зроблена Головною Руською радою (перша українська політична організація на Галичині, створена під час революції в Австрійській імперії для оборони прав українського населення). У 1848 році з ініціативи Ради на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.
Офіційне визнання
За часів Російської імперії український прапор, історія якого сягає сивої давнини, був заборонений. А ось після Лютневої революції 1917 року, коли в Україні національно-патріотичні сили заговорили про створення незалежної Української держави, синьо-жовті прапори замайоріли в Києві, Одесі та Харкові.
«Настав довгожданий час, коли наш Український синьо-жовтий прапор починає завойовувати українські простори. Ми сміливо вивішуємо нашу святиню у найлюдяніших місцях, і робимо це, не оглядаючись, з великою гордістю за Україну», – писала в ті дні київська преса.
Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулась 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.
Довідково. Донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із блакитним вгорі та жовтим внизу, чи навпаки – із жовтим зверху. Деякі історики переконують: саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у часи УНР використовували обидва варіанти стяга.
Під ним ішли у бій українські юнаки під Крутами
Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті теж відбувалася під українськими прапорами. З проголошенням Української Народної Республіки синьо-жовтий стяг був затверджений як Державний прапор молодої Української держави. Під ним ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західно-Української Народної Республіки.
Ось як згадує один з його учасників, опинившись в еміграції, через десятиліття від того бою:
«Наші сили були нерівними – ворог у кільканадцять разів переважав й у озброєнні. Ми танули як весняний сніг. Хлопці мали розгублений вигляд, очима питали, що робити. І раптом один із юнаків, на вигляд років 16-18, дістав з-під шинелі синьо-жовте полотнище і вигукнув: «Зарано нам помирати. Спочатку поквитаємось з цими ворогами, а вже потім якось буде. Хто за вільну Україну – тримайтеся!..»
Синьо-жовтий стяг був у кожному загоні УПА
В одному з наказів начальника Львівського управління МДБ було сказано, що «всі буржуазно-націоналістичні прапори бандитів мають бути вилучені й знищені під контролем спеціальної комісії. Ці ганчірки бандити розвішують по селах, провокуючи селян до злісної непокори радянській владі».
Після смерті Сталіна в СРСР продовжувала існувати сувора заборона на «буржуазні прапори». Хто нехтував нею, той міг відправитися на довгі роки до табору для «антирадянських елементів», адже навіть його зберігання вважалося злочином. Проте співробітники КДБ у 1950-1980-ті роки регулярно доповідали керівництву про вивішування стяга в населених пунктах України.
Наприклад, 30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на держаку олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року — проголошення незалежності України».
У Монреалі на XXI Олімпійських іграх студент із Торонто підняв український прапор
21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з’явився на Хрещатику на даху будинку №21, а влітку того ж року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а «потенційно небезпечний» прапор «міг призвести до заворушень».
Історичний футбольний матч
Нині принести український прапор на футбольний матч стало нормою, однак у часи СРСР з’явитись з синьо-жовтим полотнищем було справжнім подвигом.
Справді історична подія сталася 27 липня 1976 року. У Монреалі на Олімпійських Іграх під час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР (більшість команди збірної становили гравці київського «Динамо») 150 українців вивісили плакат із надписом: «Свобода Україні». А українець Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) наважився вибігти у вишиванці із синьо-жовтим прапором просто на футбольне поле та ще й вигукуючи слова «Свобода Україні!» і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив український прапор.
У 1989-му активіст Товариства Лева підняв прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи
26 квітня 1989 року Юрко Волощак, активіст Товариства Лева, відкрито підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на площі Ринок у Львові. Прапор був із нашитим золотим тризубом. Пошила його художниця Галина Дмитришин.
