Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У Харкові в одному з кінотеатрів відбувся прем’єрний показ другої частини військово-документальної стрічки «93: Бій за Україну». Протягом двох сеансів її змогли побачити учасники бойових дій на Донбасі, армійські волонтери, їхні родичі та всі охочі.
Перед кожним переглядом автори фільму, колишній боєць 93-ї бригади Вадим Вейді та професійний кінематографіст і журналіст Лідія Гужва, коротко розповідали про свою роботу над стрічкою.
— Перша частина документальної трилогії розповідала про початок війни, — каже учасник АТО Вадим Вейді. — Зокрема, йшлося про вихід першого зведеного підрозділу на Луганщину для прикриття державного кордону. Також там було показано формування другого та третього батальйонів, про їхнє просування з боями Донецькою областю. Друга ж серія розкриває активну фазу війни — коли бригада воювала в передмісті Донецька.
За словами Лідії Гужви, друга частина охоплює період із жовтня 2014-го по березень 2016-го. Саме тоді воїни механізованої бригади «Холодний Яр» героїчно боронили Донецький аеропорт, прикривали шахту «Бутівка», стримували наступи окупантів біля селищ Піски, Опитне, Водяне та неподалік інших населенні пунктів.
— Як відеоматеріал ми взяли записи з телефонів наших бійців, журналістів та власні напрацювання Вадима Вейді. Протягом 66 хвилин події тих років обговорюють прості солдати та дають професійну оцінку командири військової частини чи підрозділів. Робота над другою частиною зайняла 3-4 місяці. Зараз же всі сили ми направили на третю частину, яку плануємо показати вже наприкінці цього року, — розповіла Лідія Гужва.
Варто зазначити, що харківська аудиторія високо оцінила велику роботу авторів військово-документальної стрічки «93: Бій за Україну». Після кожного сеансу ветерани бригади, що були присутні там, довго говорили з Вадимом Вейді про деякі важливі події та висловлювали свою позицію.
Так, серед глядачів був колишній воїн-зв’язківець 3-го мехбату механізованої бригади «Холодний Яр» Олександр, який прийшов подивитися стрічку разом із дружиною Ольгою.
— Я наче опинився знову в окопах під Донецьком і відчув холод зброї, — каже він. — Тепер з великого екрана це виглядає, як якийсь подвиг, але тоді ми просто робили свою справу. Я був на прем’єрі першої частини фільму, ось сьогодні знайшов час прийти й з нетерпінням чекатиму на вихід продовження «93: Бій за Україну». Дякую авторам та всім тим, хто посприяв виходу у світ цієї трилогії.
На останок Вадим Вейді повідомив кореспонденту АрміяInform, що після Харкова другу частину військово-документальної стрічки презентуватимуть у Сєвєродонецьку, Дніпрі, Одесі, Чернігові та інших містах України.
Трейлер другої частини військово-документального фільму «93: Бій за Україну».
Фото автора
Пілоти FPV-дронів 117-ї бригади територіальної оборони вмілими влучаннями позбавляють російських штурмовиків засобів захисту та форми.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка виклали добірку різанини російських штурмовиків.
Мінометники прикордонної комендатури швидкого реагування 5-го прикордонного загону після нанесення вогневого ураження по ворогу знайшли час для гастрономії.
Пілоти бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції вполювали російський НРК з північокорейським озброєнням.
Лише у травні було встановлено 211 кілометрів антидронового захисту логістичних маршрутів та відновлено майже 38 кілометрів пошкоджених ділянок.
Наші пілоти регулярно літають до Бахмута, де ворог накопичує свою техніку, оскільки до сих пір вважав місто своїм надійним тилом.
Стрілець-зенітник у 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ, Київська область
Радіотелеграфіст у 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ, Київська область
Стрілець, військовослужбовець
від 20000 до 120000 грн
Запоріжжя
229 окремий батальйон 127 ОБр Сил ТрО
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…