Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Етап національного вітрильного ралі «Вітрила волі та єдності», який днями відбувся у семи містах України, може стати щорічною регатою за участю ветеранів АТО/ООС у Дніпрі. Як зазначають учасники яхтових перегонів,це не тільки спорт, а й дієва реабілітація для ветеранів і членів їхніх родин.
За словами яхтового капітана Вадима Жука, який займається яхтовим крейсерським спортомуже близько 10 років, формат крейсерських яхтових перегонів доволі цікавий: коли це ще не спорт, алевже і не зовсім відпочинок. Є дистанція на воді й кожен екіпаж, проходячи її та змагаючись з іншими яхтами на швидкість, може подивитися на злагодженість дій екіпажів, підготовленість матеріальної частини яхтй інші професійні тонкощі.
У Дніпрі є чотири яхт-клуби, які проводять змагання. Вадим —один з організаторів перегонів, присвячених Дню журналіста та Дню захисту дітей. Окрім спортивноїдіяльності, Вадим є відомим у місті волонтером, який з 2014 року суттєво допомагає Збройним Силам України. Має багато товаришів серед ветеранів війни та військовиків. Тому в них з однодумцями виникла ідея запровадити регату за участю ветеранів і військовослужбовців.
— Ми обговорювали можливий формат регати.Якось на нашу обласну Федерацію вітрильників вийшли кияни, які торік проводили таке ралі у себе: ветерани беруть участь у перегонах як члени екіпажу. Ми радо погодилися бути учасниками та спостерігачами заходу, що минув на високому організаційному рівні. У ралі взяли учать 15 яхт, прийшло близько 30 ветеранів. У нас був «свій» ветеран із досвідом яхтингу. Він був шкотовим, тобто працював з вітрилами, — зазначає Вадим Жук.
З початку 2015-го родина Жуків запрошує на воду знайомих ветеранів ібійців, які живуть у місті чи приїжджають у відпустки до Дніпра. Яхтсмен пояснює: прогулянка під вітрилом —чудова психологічна реабілітація воїнів.
— Кілька людей після таких екскурсій дуже зацікавилися й навіть замислилися про придбання яхт — людина, яка вправно володіє кулеметом чи СПГ,упорається і з вітрилами. Це дуже важлива частина реабілітації. По-перше, вода заспокоює, приводить психіку в рівновагу. Є теорія, що стверджує: для того, щоб «перезавантажитися» ,слід відірватися від землі. Хтось стрибає з парашутом чи літає на літаках, дехто їздить на мотоциклі. Але найпростіший спосіб — це вийти на воду. У нас були розвідники й десантники, навіть волонтери, які загнали себе у повне психологічне виснаження. Три-чотири години на воді, а якщо людина ще й бере участь у керуванні яхтою, то потім ми розстаємося з нею у значно кращому психологічному стані. І це дуже приємно,— запевняє Вадим.
За його словами, у вітрильному ралі, яке відбулося, був ізначний елемент змагання, проте жорсткої боротьби, яка точиться у форматі регати чи на олімпійських перегонах, не було. Учасників поділили на п’ять умовних груп за розміром вітрильників.
Екіпаж яхти Вадима Жука «Блюз» посів перше місце у групі чверть тонних яхт класу «Турист».
Один з членів екіпажу «Блюза», ветеран Сергій Блохін розповідає, що мав досвід участі у перегонах під вітрилами й радо погодився на пропозицію участі. Чоловік служив у Нацгвардії й брав участь в АТО у 2015-2016 роках.
— Для мене це дуже важливо. Це реабілітація, можливість дати собі спокій. Якщо ти просто пасажир на яхті,цезмога подивитися на місто й красиві пейзажі. Якщо безпосередньо береш участь у роботі команди, це геть інше, інакше голова працює — шкоти, кути, галси, куди дме вітер, як працює вітрило. Дуже сподобалося, майже кожен другий учасник ралі мені знайомий. З ними бачимося на інших ветеранських заходах.Так недавно ходили Дніпром на каяках, — каже Сергій Блохін.
Фото: Вадим Жук
