Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Росія планувала продати індусам нову партію своїх СУ-30 МКІ, але Індія обрала, хоч і значно дорожчий, але технологічніший французький літак. Кореспондент АрміяInform вирішив з’ясувати, чому на сучасному світовому авіаринку, попри привабливу ціну, російський винищувач не витримує конкуренції з надсучасним французьким «Рафалем»?
У Європі, а саме у Франції, вперше у повітря піднявся літак, який сконструював Сантос-Дюмон. 23 жовтня 1906 року аероплан 14-bis, оснащений двигуном «Антуанет» потужністю у 50 кінських сил, піднявся в повітря на висоту 3 метри та пролетів відстань у 60 метрів. З того часу Франція перетворилася на велику авіаційну державу.
У 1985 році корпорація Dassault створила багатоцільовий винищувач «Рафаль» для завоювання панування в повітрі, виконання ударних завдань та розвідки. Літак розробили у трьох варіантах: Rafale B — двомісний варіант для ВПС, Rafale C — одномісний варіант для ВПС і Rafale M — палубний варіант. Новий літак оснастили найсучаснішим обладнанням, у результаті чого він отримав одне з найкращих у світі бортове обладнання. Він має понижену радіолокаційну та інфрачервону помітність.
Починаючи з 2000-го літак надходить на озброєння ВПС та ВМС Франції. Вперше його застосували в бою у березні 2007 року під час операції військ НАТО в Афганістані.
26 вересня 2016 року Індія уклала угоду з Францією на придбання 36 винищувачів Dassault Rafale. Відтак, Індія отримує 28 одномісних винищувачів Rafale EH і вісім двомісних літаків Rafale DН. Передачу всіх літаків заплановано завершити до квітня 2022-го.
Водночас Росія планувала продати індусам нову партію своїх СУ-30 МКІ, але Індія обрала, хоч і значно дорожчий, але технологічніший французький літак.
Озброєння «Рафаля» є найсучаснішим, дає можливість уражати літаки противника з великих відстаней, без загрози бути поміченими. Ракетне озброєння типу «повітря – земля» дозволяє з великою точністю знищувати наземні цілі. Порівнюючи з російським конкурентом, покупець взяв до уваги й те, що француз здатен виконувати п’ять бойових польотів на добу проти трьох у росіянина.
Єдиною перевагою російського літака виявилась тільки ціна: Су-30 МКІ в рази дешевший, ніж «Рафаль». Але, як відомо, дешева зброя високотехнологічною, відповідно до сучасних вимог, бути не може.
Відповідно до технічних характеристик, російський винищувач має значно більші розміри, менше корисне навантаження. Зброя французького літака сучасніша й потужніша, а технологічні можливості Франції серед передових у світі.
Вибір Індії на користь «Рафаля» свідчить, що світ цікавиться сучасними технологіями, а не добре відпрацьованими застарілими, хоч і дешевими.
