Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Підполковник Владислав Верех у вільний час виготовляє моделі із полімерної глини, олова й не тільки. У своїй колекції офіцер має чимало фігурок військових різних армій, виготовлених власноруч. Тож кореспондентка АрміяInform дізнавалася про захоплення офіцера та секрети виготовлення «ювелірних» статуеток.
«Пів годинки після служби за улюбленим хобі – правило, з яким погодилась навіть дружина»
Ще в шкільні роки у Владислава було захоплення – колекціонувати фігурки солдатиків різних епох і народів. Та він тоді навіть не здогадувався, що колись і сам розпочне займатися такою справою, яка згодом переросте у виготовлення цінних подарунків друзям, а згодом і у створення власної колекції воєнно-історичних моделей.
– У тих фігурках, що я купував для своєї колекції, згодом почав помічати дещо, що мене не влаштовувало. Це і невідповідність розмірів, пропорцій, і недосконале виконання. Тож взявся потихеньку власноруч виготовляти моделі. Наразі існує чимало доступної інформації і відео, за якими можна навчатись. Головне – бажання, – розповів Владислав Верех. Офіцер поділився, що натхнення та ідеї для створення чергового, нового солдатика приходить під час читання книг, переглядів фільмів чи відпочинку.
У процесі виготовлення солдатиків Владислав також згадував і шкільну програму, і вивчав будову тіла людини, а також робив математичні розрахунки, аби зменшена копія моделі була максимально точною, наприклад, у масштабі 1:72. І не тільки знання з математики та анатомії для такої роботи потрібні. На виготовлення потрібен і час, і відповідний настрій.
– Я собі лишив найпершу модель, щоб порівнювати з тим, що вже є. Сподіваюсь, що наступні вироби будуть ще кращими, ніж нинішні, — каже офіцер. Проте навіть тепер, після служби, найкращою розрадою після робочого дня – ті ж пів годинки для хобі. Дружина вже звикла, тож іноді сідає поруч біля мене і виготовляє щось із бісеру, — поділився Владислав. Навіть у відрядженнях в АТО під час нетривалого відпочинку офіцер майстрував.
«Замислився над ідеєю створити колекцію, присвячену українському війську. І вже знаю, чим буду займатися після завершення служби», – з усмішкою каже Владислав.
– Якщо створювати саме таку колекцію, суто присвячену нашій історії, я хочу зануритись у цю тему набагато глибше. Починаючи з племен, перших козаків і закінчуючи нинішніми, у сучасному обмундируванні. Тож, це все пов’язане з історією України, історією одностроїв тощо. Наразі ця ідея у мене в перспективі, – розповів Владислав.
Так, офіцеру вже вдалося виготовити фігурку козака. Щоправда, з деякими часовими інтервалами, але результат – дивовижний.
До речі, усі фігурки, які Владислав виготовляв з 2013 року — дарував друзям чи на згадку колегам. Підполковник нарахував таких презентів приблизно 40. Тоді він не замислювався над власною колекцією. До речі, на відомих сайтах продажу подібні вироби коштують чимало – від 50$ до 2–3 тис. доларів. Але щодо продажу чи аукціонів офіцер і не думав. Все для власного творчого натхнення і задоволення…
Якщо вдивитись в обличчя солдатиків Владислава Вереха, то можна навіть побачити мімічні зморшки. Це говорить про те, що кожній деталі такого виробу митець приділяє максимум уваги й концентрації.
На запитання про найулюбленіший тематично-історичний період, Владислав відповів, що віддає перевагу насамперед воїнам Наполеона, а також грецьким і римським воїнам.
— Вони більш яскраві як для художника, так і для скульптора, мабуть. А взагалі, робив і лицарів, і воїнів Першої світової війни тощо. Я створював ці вироби з дотриманням історичних елементів костюму, зброї, взуття. Читаю, вивчаю, а вже згодом приступаю до виконання, — зазначив офіцер.
Владислав починав виготовлювати воїнів із різних матеріалів.
– Це і двохкомпонентні, і відома полімерна глина, можна «дідусевим способом» на плиті виливати з олова. Переважно дотримуюсь таких розмірів: 54 мм та 1:72, – говорить Владислав.
Творчих і талановитих військових в армії насправді велика кількість. Хтось соромиться виставляти на показ свої таланти, а хтось, ще й не знає про те, що таланти сховалися далеко від реалізацій. Як говорить Владислав, головне у цій справі — бажання і час. Митець також радить: якщо немає настрою на створення чогось нового і цікавого, слід відкласти на потім, до приходу ідей та натхнення. І в ту саму мить, коли муза все-таки прийде — творити і не зупинятися. Така діяльність відволікає від негативних напруг, знімає втому, акцентує на чомусь приємному і вічному.
Офіцер також вирізняється і скромністю, тому його колеги й розповіли нам про такий дар Владислава. Бажаємо офіцерові успіхів і втілення всіх творчих задумів, а ще сил та натхнення для створення нових колекцій, якими пишатимуться його побратими й не тільки.
Фото: Владислав Верех, Командування КСЛ
