Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Два місяці тому Україна зробила великий крок на шляху до поглиблення практичної співпраці з НАТО: Північноатлантична рада надала нам статус партнера с розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP).
До цього такий статус мали лише кілька країн, зокрема Грузія, а також країни-члени ЄС Швеція та Фінляндія.
Цей статус виданий нам не авансом. Він є визнанням внеску України в колективну безпеку на континенті та у світі й підсумовує вже виконаний нами обсяг роботи. Про те, яким буде шлях України до НАТО і три складові членства, у своєму блозі на «Європейській правді» розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина:
Спробуємо проаналізувати. Загальний алгоритм, який веде нас до членства, ділиться на три частини.
Перша, найбільш очевидна, але яка не вичерпує й половини справи — це сумісність збройних сил.
Друга — реформи всередині країни, які, зокрема, відображаються в Річних національних програмах.
Третьою є прагнення долучитися до великих процесів Альянсу, на кшталт формування Стратегічної концепції НАТО — 2030.
Річна національна програма — 2020
Річні національні програми співробітництва Україна — НАТО є інструментом для досягнення відповідності критеріям членства в Альянсі. Реалізовані поступово та послідовно з року в рік, вони фундаментально трансформують країну, не обмежуючись лише військовими та оборонними питаннями.
У ЗМІ та соцмережах є чимало даних про те, чому саме 2020 рік для світу видався непростим. Як і решта планети, Україна відчула пандемію коронавірусу, глобальний локдаун і його економічні наслідки. Попри обставини, стратегічні пріоритети залишилися без змін, і ми вже пройшли «екватор» Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна — НАТО на 2020 рік.
Звітність за два квартали цього року від усіх учасників РНП (а це понад 70 міністерств і відомств, включно з державними підприємствами) свідчить: «політ нормальний». Програма перебуває в активній фазі, загалом виконується в плановому режимі з дотриманням строків.
Тому ми спокійно готуємося до осіннього візиту в Україну експертів Міжнародного секретаріату НАТО. Висновки та рекомендації щодо виконання РНП-2020, отримані за результатами зустрічі, будуть враховані під час розроблення програми на наступний рік.
Стратегічні реформи
Кожна річна програма є комплексом стратегічних реформ, які наближують Україну до рівня країн-членів НАТО за багатьма напрямами, а не тільки армію. Ось промовистий факт: ВВП на душу населення в Північній Македонії (країна, яка увійшла до Альянсу цього року) становить понад 6 тисяч доларів. Майже вдвічі більше, ніж в Україні.
Це означає, що дотримання цінностей демократії, свободи, верховенства права, на яких побудований Альянс, потребує системних, ціннісних змін у країнах-претендентах. Що зі свого боку підвищує рівень життя громадян.
Річна національна програма 2020 року є особливо людиноцентричною. Досягнення відповідності критеріям членства розглядається крізь призму зміцнення демократії, економічних та інституційних реформ, боротьби з корупцією. Не зменшуючи уваги до сфери оборони та безпеки, вона водночас фокусується на системних перетвореннях.
Винос: Для безпеки необхідна внутрішня стійкість держави — а її дають лише економічна стабільність, верховенство права, сучасна інфраструктура, освіта та медицина.
І в цьому сенсі кроки, які ми маємо зробити для євроатлантичної інтеграції, багато в чому збігаються та доповнюють кроки в рамках євроінтеграції як такої.
Однією з головних запроваджених нами новацій є принципово новий підхід до оцінювання виконання Програми. Тепер воно зосереджене передусім на якісних, а не кількісних показниках.
Нам не потрібна галочка у звіті — нам потрібно, щоб за кожною дією було видно результат, що наближає Україну до НАТО, і водночас позитивно впливає на життя українців.
Іноді виконання РНП схоже на спорт: окремі базові «вправи» потрібно робити регулярно, щоб бути у хорошій формі. І щоразу фіксувати результат, порівнюючи себе сьогоднішнього із собою вчорашнім.
Україна і НАТО — 2030
Після того, як внесок України у світову безпеку визнано НАТО наданням нашій країні статусу партнера з розширеними можливостями, очевидним стає і наступний крок — наше прагнення долучитися до аналітичного процесу формування стратегічного бачення майбутнього розвитку Альянсу «НАТО-2030» (NATO reflection process).
Ця концепція визначатиме розвиток Альянсу протягом наступних 10 років.
І не тільки в плані розширення, а й у сенсі створення дієвої архітектури євроатлантичної та світової безпеки, де будуть відображені виклики, що з’явилися за попередні роки.
Ми обговорювали важливість залучення української сторони до цього процесу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом під час мого візиту до Брюсселя. З нашої точки зору логічно формувати Стратегічну концепцію НАТО — 2030 з урахуванням досвіду, можливостей та стратегічної ролі України в збереженні безпеки на європейському континенті та у світі загалом, а також деталізації євроатлантичного руху країни.
Наш успіх на цьому шляху залежить від власної стратегічної ініціативи, спільної злагодженої та послідовної роботи на всіх напрямах — урядовому, парламентському, суспільному.
Військова безпека, заради якої колись створювався Північноатлантичний альянс, є лише частиною безпеки в широкому сенсі.
Тієї безпеки, що фактично дорівнює якості життя — і яка сьогодні є нормою для громадян країн-членів НАТО.
Підготував Назар Волошин
