Чи враховують під час рекрутингу до війська освіту та досвід цивільної роботи за фахом у цивільному житті? Попит на які нові посади в Силах оборони створив стрімкий…
«Вибори» без вибору
Події, які відбуваються в Білорусі протягом місяця, привернули до себе увагу не лише найближчих сусідів, а й усього світу. З Білоруссю ми маємо понад тисячу кілометрів державного кордону суходолом, наші країни віками поєднують добросусідські і навіть родинні зв’язки. Тож те, що наразі відбувається в нашого північного сусіда, не лише викликає величезну стурбованість в української влади і суспільства в цілому, а й залишає відбиток на українсько-білоруських відносинах і політичній ситуації в усій Східній Європі.
Понад тиждень тому, 9 серпня 2020 року, у Республіці Білорусь відбулися президентські вибори. Але ще до них, під час передвиборчих перегонів кандидатів, сталося чимало подій, внаслідок яких загострилася обстановка в усій країні. Насамперед до цього призвели фактичне відсторонення опозиційних кандидатів від участі у виборах і масові фальсифікації та маніпуляції з голосами виборців.
Незгодна зі сфальсифікованими результатами голосувань, на яких за Лукашенка «нарахували» близько 80%, білоруська громадськість вийшла на акції протесту. Проте ці акції жорстоко почали придушувати білоруські (і не тільки) силовики. Відділки міліції та різні ізолятори тимчасового тримання за кілька днів були заповнені побитими і скаліченими білорусами. Чимало людей просто десь зникли і рідні вже кілька днів не можуть їх розшукати.
Але чим жорстокіше влада намагалась діяти проти мітингувальників, тим більше вона провокувала народ до акцій непокори. Найбільші підприємства Білорусі, на яких працюють тисячі робітників і які є вагомими постачальниками коштів для білоруського бюджету, оголосили про страйки і їх підтримала вся країна. Подібний розвиток події, який триває зараз, найвірогідніше приведе Білорусь до глибокої економічної кризи.
Проте це — не найнебезпечніший наслідок ситуації, яка склалась після виборів. Небезпечне те, що білоруси цілком реально можуть втратити власну державу, і Росія, яка давно виношує в планах приєднання цієї країни до своєї «федерації» зараз цілком зможе скористатись нагодою. Тим більше, колишній президент Лукашенко, який наразі виконує обов’язки глави держави, вже неодноразово звертався до президента РФ Володимира Путіна, щоб той «допоміг».
«Всебічна допомога», яка більше схожа на вторгнення
На прохання Лукашенка про «допомогу» російський лідер відповів, що зробить це залюбки. «Росія за першим запитом білоруської влади надасть «всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Білорусі», — цитує Путіна білоруське інформаційне агентство БелТА.
Розмовляючи про цю «допомогу» і Путін, і Лукашенко, звичайно ж, мали на увазі її «військову складову», це далі «розшифрував» білоруський очільник: «Коли мова йде про військову складову, у нас є договір з Російською Федерацією в рамках Союзної держави і ОДКБ. Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії в мене відбулася тривала, докладна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало — абсолютно обізнаний в тому, що відбувається. І ми з ним (Володимиром Путіним) домовилися: при першому ж нашому запиті буде надано всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Республіки Білорусь».
Із цієї фрази можна зробити кілька досить тривожних висновків. І перший з них такий: Лукашенко вже готовий повторити крок українського президента-втікача Віктора Януковича, який після Революції гідності і усунення його від влади звернувся до Путіна, щоб той ввів збройні сили РФ на територію України. «В этой связи обращаюсь к президенту России Владимиру Владимировичу Путину с просьбой использовать вооруженные силы Российской Федерации для восстановления законности, мира, правопорядка, стабильности и защиты населения Украины», — саме такий був текст «листа» Януковича. Ним скористалась Росія, щоб окупувати український Крим і частину Донбасу.
«Домовленості» Лукашенка з Путіним мало чим відрізняються від «листа Януковича». Це підтверджує і сам білоруський очільник: «… договорились: при первом же нашем запросе будет оказана всесторонняя помощь по обеспечению безопасности Республики Беларусь…»
Тобто формальне «запрошення», щоб здійснити окупацію Білорусі, РФ вже отримала. Тепер російським військовим не потрібно буде знімати шеврони та «грати в їхтамнєтів» (як в Україні, бо Янукович виявився тоді «усуненим від влади» президентом і не мав законного права так вчиняти). Тепер росіяни можуть цілком «легально» вдертись на територію Білорусі «оказывая всестороннюю помощь по обеспечению безопасности РБ».
ОДКБ — дипломатична «страховка» вторгнення
Але і в цьому випадку росіяни вирішили «підстрахуватись». Коли Лукашенко за кілька днів після голосування, а саме 15 серпня 2020 року, проводив дану розмову з Путіним (а їх було вже навіть кілька, і вони носили схожий зміст — вводити чи не вводити поки що російські війська), результати виборів не визнали більшість держав світу, тому вважати повністю «легітимним» колишнього очільника Білорусі ніхто поки не поспішає.
«Григорича» у світових політичних колах поки-що називають «особою, яка виконує обов’язки президента РБ», і щоб не вийшло так, як із Януковичем, коли за вторгнення в Крим і на Донбас Росія отримала і економічні санкції і міжнародну ганьбу, Лукашенко з Путіним пішли на «дипломатичну хитрість» — «приплели» до власних домовленостей ще й «договір РБ і РФ в рамках Союзної держави і ОДКБ». Це означає, що «оказывать помощь по обеспечению безопасности» будуть не просто представники ЗС РФ, а «партнери по договору про Союзну державу» або навіть і «миротворці під егідою ОДКБ».
До числа «миротворців» можуть навіть бути залучені представники інших «держав ОДКБ», а формально країн-сателітів РФ: Вірменії, Киргизстану, Казахстану і Таджикистану. Для таких завдань в ОДКБ навіть створені КСОР — «колективні сили оперативного реагування» (17–22 тисячі осіб) і КСШР — «колективні сили швидкого розгортання» (до 5 тисяч осіб). Ці сили, за договором про ОДКБ, діють саме на території держав-членів «договору», і вони вже навіть кілька років поспіль навчались виконувати такі «завдання із надавання допомоги партнеру» на масштабних військових маневрах «Взаимодействие» і «Рубеж».
Звичайно, що основу і КСОР, і КСШР становлять російські військові. З інших країн ОДКБ до цих сил входять окремі невеликі підрозділи. Білорусь, яка теж є членом «договору», також раніше для навчань виділяла власні підрозділи. Тепер, якщо «надавати допомогу» їй будуть під егідою ОДКБ, то білоруська влада зможе цілком легально залучити власні збройні сили до операції на території власної держави. Подібні «дипломатичні маніпуляції» Росія може успішно використати у «гібридній війні», примушуючи армію діяти проти власного народу.
Західні кордони перекриють
І схоже, що свою частину «домовленостей» щодо ОДКБ Білорусь вже почала виконувати. Зокрема, білоруська армія, як і відпрацьовувалось на військових навчаннях, має перекрити західні і північні кордони, де Білорусь межує з державами НАТО — Польщею і Литвою.
Наприкінці минулого тижня Лукашенко наказав перекинути повітряно-десантну бригаду, яка є одним із найбільш боєздатних з’єднань білоруської армії, з Вітебська у Гродно, на західний кордон держави.
Основною причиною перекидання очільник Білорусі назвав військові маневри НАТО Defender-Europe , які розпочались кілька днів тому в Польщі і Латвії за участю американських і британських військових. І загалом Білорусь дуже серйозно поставилась до збільшення військового контингенту США в Польщі, а це західні кордони країни.
Але головна причина передислокації в Гродненську область білоруських військових, на мій погляд, це «проєвропейські» і «прозахідні» настрої серед місцевого населення, яке масово вийшло на акції протесту проти Лукашенка. Цей регіон Білорусі тісно контактує з Польщею і Лукашенко прагне взяти його під жорсткий силовий контроль, розмістивши тут бойові армійські підрозділи.
Крім Гродненської області, Білорусь розпочала військові маневри і на кордоні з Литвою — в північно-західних районах країни. Як повідомляє білоруське Міністерство оборони: «Із 17 по 20 серпня у відповідності з Планом підготовки Збройних Сил на військових полігонах і окремих ділянках місцевості відбудеться низка тактичних навчань із батареями реактивних дивізіонів із висуванням на ділянку місцевості поблизу Островця, полігони «Гожський» і «Неман».
«Підрозділи ракетних військ і артилерії , а саме 147, 1146 і 740 зенітних ракетних полків висунулися в призначені райони і заступили на бойове чергування з протиповітряної оборони в рамках охорони державного кордону Білорусі. Крім того, в рамках батальйонного тактичного навчання 103 повітряно-десантна бригада висунеться на полігон „Гожський“, де спільно з прикордонниками відпрацює питання посилення ділянок державного кордону. Також у цей період на деяких полігонах відбудуться планові заняття з бойової підготовки з бойовою стрільбою з окремими танковими і механізованими батальйонами 6 і 11 окремих механізованих бригад».
З цього повідомлення можна зробити висновок, що найбільш боєздатні частини і підрозділи білоруської армії під виглядом участі в планових навчаннях сьогодні перекинуті на кордони з Польщею і Литвою, і фактично протидіяти (можливо) вторгненню Росії зі Сходу вони не зможуть.
«Чорні чоловічки» їдуть не на бульбу
Натомість користувачі інтернету та деякі ЗМІ з Росії повідомляють, про колони з російською військовою і спеціальною технікою, яка прямує в напрямку Білорусі. За даними декількох джерел, автозаки ОМОНу Росгвардії у неділю пересувались до білоруського кордону. Спочатку Conflict Intelligence Team (група незалежних розслідувачів збройних конфліктів) із посиланням на телеграм-канал Paris Burns повідомили про колону вантажівок із ґратами на вікнах, які рухалися від Санкт-Петербурга в бік кордону з Білоруссю. Частина цих вантажівок ідентичні транспорту ОМОНу Росгвардії, який зазвичай присутній на масових заходах у Санкт-Петербурзі. На машинах відсутні будь-які маркування, а також номерні знаки.
Ту саму колону автозаків, близько 30–40 вантажівок і кілька військових позашляховиків, без маркувань і номерів помітили на дорозі Санкт-Петербург — Псков. Інтернет-користувачі порахували, що тільки з Петербурга в цій колоні може їхати не менше 600 бійців.
Іншу колону, яка рухалася в напрямку Білорусі з боку Москви помітили на трасі Москва — Мінськ. У машинах їхали люди в чорній формі без розпізнавальних знаків. На відео в соцмережах присутні координати, які вказують на розв’язку на південь від Смоленська (у 83 кілометрах від кордону з Білоруссю).
Сумніваюсь, що ці російські військові без розпізнавальних знаків і машини без написів та номерів прямували в Білорусь допомогти копати бульбу, бо нині саме час її вибирати…
Вторгнення не буде виправданим ні юридично, ні морально, ні політично…
Світові та європейські політики реально оцінюють небезпеку російської «допомоги» Білорусі. «Вона означатиме справжнє вторгнення в країну», — заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. «Жодних причин для військової підтримки з боку Росії немає, і немає законних чи інших підстав для цього. Це вторгнення знищило б останні сліди її незалежності», — сказав Лінкявічюс журналістам у Вільнюсі. «Росія сильно ризикує, якщо це зробить, на тлі того, що відбувається в Білорусі, на тлі підтримки населення. Слід визначити, що вторгнення не буде виправданим ні юридично, ні морально, ні політично», — додав він.
Але подібні заяви політиків Росію не зупиняли. Варто згадати кінець лютого 2014-го року і фактичне вторгнення в Крим. Тоді ще не існувало навіть «приводу» — «листа Януковича», а «зелені чоловічки» вже блокували наші частини, а «чорні спецназівці» захопили парламент АР Крим.
Європейські очільники тоді теж говорили про російське вторгнення на територію суверенної держави, але Росія робила своє. Тому і сьогоднішні події в Білорусі мають багато спільних рис з подіями в Криму у 2014 році. Це чудово розуміє керівництво України. Тому Президент Володимир Зеленський провів закриту нараду з керівниками розвідувальних органів, очільниками силових структур, а також головами низки обласних державних адміністрацій у зв’язку з різким загостренням ситуації в Білорусі.
Зеленський зазначив, що події в Білорусі можуть суттєво вплинути на Україну. Учасники наради оцінили всі можливі сценарії подальшого розвитку внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів. Також був проведений аналіз ризиків безпосередньо для України.
За два останні тижні теперішній «виконувач обов’язків президента РБ» Олександр Лукашенко зробив два абсолютно протилежні вчинки стосовно Росії. Спочатку, коли білоруські спецслужби захопили найманців з ПВК, він звинуватив Москву у втручанні у внутрішні справи його країни, але вже за кілька днів він віддає затриманих Росії, заявляє, що за акціями протесту стоять країни Європи, зокрема Україна, і звертається по допомогу до ворога України — Путіна. Ситуація для нас — дуже тривожна.
