Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки триває первинна військово-професійна підготовка курсантів, які цьогоріч вступили на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Як розповів начальник табірного збору полковник Олександр Ролюк, близько 600 першокурсників, які поповнили курсантські лави академії, зокрема й Військового коледжу сержантського складу видового навчального закладу, наразі опановують ази військової справи.
— Головне завдання на цьому етапі — не стільки навчити молодь військовому ремеслу, як, насамперед, адаптувати вчорашніх школярів і ліцеїстів до армійського життя. Щоб вони зрозуміли свою роль і місце у військовому колективі, усвідомили ті труднощі, які чекають їх попереду як у навчанні, так і подальшій службі. На цьому етапі надзвичайно важливим є згуртувати першокурсників, щоб вони вже усвідомили, яке велике значення має плече товариша, — зазначив офіцер.
На полігоні з першокурсниками проводять цілу низку занять, починаючи від засвоєння найпростіших елементів повсякденної життєдіяльності до тактичної, вогневої, інженерної, стройової підготовок, захисту від зброї масового ураження. Водночас, чи не найголовнішою дисципліною є психологічна підготовка, одним з елементів якої є так звана обкатка танками. Цю вправу проходять усі групи без винятку.
— Обкатка танками дає особовому складу моральну стійкість, впевненість молодих людей у своїх силах. Дехто з першачків дійсно переборює страхи і після вправи позбувається певних психологічних комплексів, — зауважив заступник начальника табірного збору з морально-психологічного забезпечення підполковник Віктор Цепінь.
Юні панянки не гірше за юнаків перемагали страх під гусеницями багатотонної бронемашини
До речі, і справді не всі першокурсники з першого разу наважувались лягти під гусениці багатотонної бронемашини. Дехто це робив, пропустивши наперед товаришів, інші — за допомогою інструктора, який лягав в окоп поруч з новачками. Але всі, зокрема близько 100 дівчат, перебороли цей страх і пройшли це психологічне випробування. Серед них була і першокурсниця Марія Басенко.
— Обрала професію військового свідомо. Я родом зі сходу, з міста Костянтинівка, що за 50 кілометрів від лінії фронту. Сподіваюсь, що коли завершу навчання, війна вже закінчиться. Але коли ні, я готова воювати за свою землю і країну. Вступила на інженера-командира. Інженер — це людина, яка дуже часто першою йде назустріч небезпеці, розміновує проходи для піхоти, забезпечує безпеку людей, зводить фортифікаційні споруди. Для мене саме ця професія дуже цікава. Нині подобається все, що відбувається на полігоні. Звісно, важко, але я знаю, куди йшла і на кого навчатимусь, — зауважила курсантка Марія Басенко.
Найбільше подобається хлопцям і дівчатам заняття з вогневої підготовки. Більшість курсантів уперше виконують вогневі завдання зі справжньої зброї.
— Вже проводили анкетування молодого поповнення, і за десятибальною шкалою найбільшу задоволеність у «першачків» викликає харчування і навчання, — розповів підполковник Віктор Цепінь. — Дещо важче звикнути хлопцям і дівчатам до умов військової служби, казарми й чіткого розпорядку дня. Для цього потрібен час, а командири та наставники вже роблять усе можливе для становлення молодих курсантів.
Наразі польовий вишкіл триває. Він завершиться складанням Військової присяги на вірність українському народові, після чого першокурсники відбудуть до Львова — здобувати військових фах уже у стінах Національної академії сухопутних військ.
