Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Важко відірвати погляд від сильних, дужих рук триразового чемпіона Радянського Союзу та багаторазового чемпіона України з армреслінгу Ігоря Тюмєнєва. Сьогодні йому 56 років, але чоловік рішуче одягнув військовий однострій і став на оборону рідної держави.
– Не приховаю, що у військкоматі на мене дивились із подивом, мовляв, «навіщо це тобі потрібно», – пригадує Ігор Сергійович. – Та я пояснив хлопцям, що нехай десяток років тому, але я захищав честь України на спортивних аренах. А от тепер прийшов мій час захистити державу і на війні.
До речі, рука у нашого українського велетня у часи його інтенсивних тренувань була трішки менша за славнозвісний біцепс Арнольда Шварценеггера. І коли Ігор Тюмєнєв виборював свої спортивні звання, то перемагав наших «братів росіян» як однією правою, так лівою руками.
Тепер у Ігоря Сергійовича мрія – відродити армреслінг у Збройних Силах України. До речі, його федерація свого часу проводила турніри в одній із бригад ДШВ, що дислокована у Львові (про це вже йшлося на cайті АрміяInform).
А ще виявилось, що видатний спортсмен ще й неперевершений кухар – із тих продуктів, які видають хлопцям на лінії фронту (нині наш герой знаходиться неподалік населеного пункту Кримське), він готує справжнісіньке ресторанне меню: чанахи, чахохбілі, «ля паста», різноманітні соуси та багато інших смаколиків.
– Можливо із віком мої руки стали трішки слабші, а зір не таким гострим, – каже Ігор Сергійович. – Проте я все одно робитиму так, щоб мої побратими гнали всю нечесть туди, звідки вона до нас приповзла. А за потреби, я ще зможу нагадати кожному російському окупантові, якою важкою може бути рука українця.
