Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Близько опівночі 4 липня 2014 року на 5-му блокпості біля гори Карачун командир відділення сержант Дмитро Бажура готував своїх підлеглих до відбиття атаки російських окупантів…
— Тоді ми перебували в оточенні, проте ніяких панічних настроїв серед побратимів я не помітив, — згадує Дмитро. — Свою атаку ворог розпочав з мінометного обстрілу, який тривав близько години. Навкруги все палало. Дим, попіл, пил, вогонь…
Раптом українські захисники почули звук важкої техніки. Дмитро мав досвід служби на посаді навідника-оператора, тому одразу сів у БМД-2 та припав до прицілу. Крізь полум’я і дим щось розгледіти було вкрай важко. Тоді він увімкнув фару «Луна» і на відстані 200 метрів побачив танк. За ним у колоні — два БМП-2, БМД-2 й ще один танк. Та загарбники також помітили українську бойову машину.
— Розпочався бій. Ворожий танк зробив перший постріл. Снаряд влучив між бойовою машиною десанту і окопом. Другий постріл пройшов вище. Про можливість зіткнення БМД-2 з танком мені під час підготовки розповідав інструктор. «Лупи по траках, — казав він, — розіб’єш гусениці — позбавиш його можливості маневрувати і він перетвориться на нерухому ціль», — розповідає Дмитро Бажура.
Сержант так і вчинив — почав стріляти по гусеницях і розтрощив праву. У відповідь ворог відкрив вогонь з кулемета калібру 12,7 мм.
— Було таке відчуття, що тобі одягнули на голову баняка й б’ють по ньому кувалдою. Так тривало хвилин десять. Під час того обстрілу я дістав контузію, — пригадує Дмитро.
Скориставшись тим, що увага танкового екіпажу противника була прикута до БМД, наш гранатометник зробив влучний постріл. Танк загорівся, і невдовзі здетонував боєкомплект.
Із-за підбитого танка виїхали декілька БМП та БМД. Одна з них підірвалась на міні. Дмитро почав працювати по другій. Разом із гранатометником вони знищили БМП. Танк у хвості колони підбили військовослужбовці 95-ї бригади з гори Карачун. Зазнавши вагомих втрат, противник відступив.
За цей бій Дмитро Бажура був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Нині прапорщик Дмитро Бажура обіймає посаду техніка вiддiлення експлуатацiї та ремонту комп’ютерних систем iнформацiйно-обчислювального центру Військової академії (м. Одеса).
Фото з архіву Дмитра Бажури
