У Маневицькому районному суді Волинської області винесли вирок адміністратору популярної Viber-спільноти, який протягом майже року інформував тисячі підписників про місця проведення…
Практично всі військові експерти погоджуються, що одним з головних чинників стримування російського агресора в Чорноморсько-Азовському басейні може стати наявність у Військово-Морських Сил ЗС України ударної ракетної зброї морського, берегового й повітряного базування.
Нині в Україні розроблено вітчизняний комплекс крилатих ракет наземного базування РК-360МЦ «Нептун», який є справжнім проривом у ракетобудуванні України. За словами командувача ВМС ЗС України контрадмірала Олексія Неїжпапи, ця зброя є дуже ефективною. На державних випробуваннях було продемонстровано, як ракети успішно вражають кілька цілей одночасно. При цьому перша морська ціль перебувала на відстані 85 кілометрів, а друга — до 110 кілометрів. Відстань між ними становила понад 20 кілометрів.
Наступного року очікується придбання для потреб ВМС України трьох дивізіонів цього берегового комплексу. Крім цього, фахівці ДККБ «Луч» серйозно настроєні продовжувати роботи щодо розроблення морських і повітряних версій «Нептуна».
Поки триває розроблення проєктів протикорабельного комплексу «Нептун» на морських і повітряних платформах, Командування ВМС ЗС України розглядає й інші варіанти посилення свого бойового потенціалу, зокрема за рахунок використання протикорабельних крилатих ракет, але вже іноземного виробництва. Днями у США заявили, що активно розглядають можливість озброїти патрульні катери Mark VI зброєю, яка матиме більшу вогневу потужність.
Зокрема передбачається, що американські катери, які мають надійти до складу національного військового флоту, оснастять ракетними комплексами малої дальності для знищення цілей противника. Йдеться про малогабаритні протикорабельні ракети типу ВGM-176В Griffin. Крім того, додатково на катерах планується встановлення систем управління та самонаведення ракет на цілі.
Відразу потрібно зазначити: американські ракети типу ВGM-176В Griffin у жодному разі не стануть конкурентами вітчизняних протикорабельних крилатих ракет «Нептун», адже перебувають у різних нішах бойового застосування. У них різні характеристики та призначення. Ракети Griffin оборонятимуть прибережну зону, а географія застосування «Нептуна» до 280 км — це акваторія Азовського та Чорного морів, включаючи виняткову (морську) економічну зону України.
Щодо характеристик американських ракет типу ВGM-176В Griffin: довжина самої ракети — 110 см, діаметр — 140 мм, дальність стрільби — до 20 км, маса бойової частини — близько 6 кг. Цього цілком достатньо, щоб знищити невеликий катер чи малотоннажний корабель противника. За грамотної тактики бойового застосування ці ракети здатні становити загрозу й для значно більших бойових кораблів, наприклад для корвета чи фрегата. Звісно, потопити авіаносець чи крейсер ними не можна, але шкоди завдати цілком реально, зокрема з людськими жертвами. Як показує досвід морських битв, не завжди треба ставити за мету потопити корабель, щоб вивести його зі строю. Достатньо лише однієї ракети, яка влучить у головний командний пункт корабля. І все — справу зроблено.
З військово-морської історії відомо, що малотоннажні катерні платформи, які несли протикорабельні крилаті ракети, довели свою високу бойову ефективність ще 50 років тому. Так, під час арабсько-ізраїльської війни в жовтні 1967 року група єгипетських ракетних катерів типу «Комар» знищила біля узбережжя Синайського півострова есмінець ВМС Ізраїлю «Ейлат», водотоннажність якого досягала 1700 тонн. Цей бойовий епізод став першим у світі випадком застосування новітньої на той час зброї — протикорабельних ракет у реальній бойовій обстановці. І сьогодні морська ударна ракетна зброя не втрачає своєї актуальності та є ефективним засобом ведення бойових дій.
Характеристики протикорабельних ракет типу ВGM-176В Griffin і морехідні можливості катерів Mark VI цілком реально дають змогу сформувати певну бойову міць. Це дуже вдале рішення, яке допоможе нашому флоту ефективніше діяти під час оборони прибережної зони Азово-Чорноморського басейну.
Фото з мережі Інтернет
