У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Кореспондент АрміяІnform спілкувався з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-полковником Русланом Хомчаком незадовго після того, як Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО. Тож, більшість запитань були про співпрацю з країнами-партнерами, їхню допомогу, що є критично важливим для захисту України від зовнішньої агресії та про нові можливості, які відкриваються перед нашою країною після нещодавнього рішення Альянсу. Поставив наш кореспондент й інші, не менш актуальні питання сьогодення, зокрема щодо реформування війська, та не обійшов дуже чутливу тему як для військових, так і суспільства загалом, – чисельності Збройних Сил. Адже останнім часом у ЗМІ та соцмережах було чимало критичної інформації про нібито ухвалене рішення щодо скорочення війська на кілька десятків тисяч. Відповідь на це та інші запитання читайте в другій частині нашого ексклюзивного інтерв’ю з Головнокомандувачем ЗСУ Русланом ХОМЧАКОМ.
«Серед порад країн-членів НАТО є головна – не зупинятись на досягнутому, не сповільняти темпів реформ…»
– Перше запитання, яке Вам озвучили іноземні партнери одразу після призначення на посаду начальника Генерального штабу ЗСУ, було: «Чи не збираєтесь звертати з обраного шляху?» А які сьогодні запитання домінують під час зустрічей з іноземними партнерами? Як вони оцінюють розвиток нашого війська, що радять?
– Вони розуміють, що перед нами нині надскладні завдання – відбивати збройну агресію східного сусіда, протидіяти пандемії COVID-19, а також будувати сучасну армію, нарощувати її бойові, оперативні та спеціальні спроможності, оновлювати та змінювати не лише військову форму, систему підготовки військ, військову техніку та озброєння, а й ментальність особового складу.
Ми постійно спілкуємося з представниками з НАТО про роботу, проведену з реформування Збройних Сил України, досягнуті результати й проблемні питання як у форматі зустрічей з військовими аташе, так і під час міжнародних заходів.
Зі свого боку фахівці зі штаб-квартири Альянсу щорічно проводять оцінку виконання завдань у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО. Зокрема, з оборонних та військових питань. А також готують Оцінку участі України в Процесі планування та оцінки сил (виконання пакета Цілей партнерства). Суто військові питання обговорюють у рамках штабних переговорів з оцінки реалізації завдань Робочого плану Військового комітету Україна – НАТО.
Що стосується порад від армій країн-членів Альянсу, то серед головних з них – не зупинятись на досягнутому, не сповільняти темпів реформ…
«Незабаром вітчизняні ВМС підсилять американські катери Mark VI»
– Нещодавно генсек НАТО, зокрема, заявив, що «загрози нашій безпеці не зникли, поки ми зосереджені на пандемії. Якраз навпаки. Виклики, з якими ми стикаємося впродовж нинішнього десятиліття, є більшими, ніж хтось із нас може вирішити самостійно». Об’єктивно Україні навряд чи вдасться самостійно впоратись з нинішніми загрозами, основна з яких – агресивна Росія. На Ваш погляд, на яку підтримку можна розраховувати від партнерів з НАТО в питанні зміцнення безпеки, зокрема, у Чорному морі й на півдні України, на кордоні з окупованим Кримом?
– Що стосується зміцнення безпеки в Чорному морі, безумовним є те, що безпека Чорноморського регіону має стратегічне значення для НАТО. Саме тому союзники торік ухвалили Чорноморський пакет, який насамперед включає посилення військово-морської присутності Альянсу в Чорному морі як за рахунок постійних військово-морських груп НАТО, так і за рахунок військово-морських активів окремих союзників.
Хотів би нагадати, що головною темою візиту в Україну Північноатлантичної ради НАТО, який відбувся торік наприкінці жовтня, стало саме питання чорноморської безпеки.
У цьому ж році Альянс схвалив додатковий пакет допомоги для України та Грузії. Йдеться про розширення взаємної ситуаційної обізнаності в регіоні, а також збільшення кількості спільних навчань і маневрів.
Сподіваюсь, НАТО залучить Україну до процесу розвитку й розробки стратегії Чорноморського басейну.
Сподіваюсь, НАТО залучить Україну до процесу розвитку й розробки стратегії Чорноморського басейну. Особливо, з огляду на те, що Україні надано статус члена Програми розширених можливостей.
У контексті порушеного питання варто нагадати, що найбільшу допомогу на південному напрямку нам і надалі надають Сполучені Штати. Так, днями ми дізнались, що Державний департамент США схвалив рішення щодо передачі Україні 16 патрульних катерів Mark VI та необхідного для них обладнання. Це черговий внесок наших американських колег у зміцнення військово-морського потенціалу нашої держави.
– Що, на Ваш погляд, гальмує розвиток нашого війська?
– Я ще раз повторюю, ніхто за нас нашу роботу не виконуватиме. Багато років поспіль різні високопосадовці анонсували та декларували великі реформи у війську, але очікуваних, системних, масштабних зрушень у більшості сфер життєдіяльності війська тривалий час ми не бачили. І проблема тут не лише в недостатньому фінансуванні потреб розвитку війська. У цьому контексті можу сказати і про ментальну неготовність до масштабних перемін, навіть певний спротив реформам. І це було добре помітно, наприклад, під час реформи управлінської ланки війська, маю на увазі перехід на J-структуру, коли скорочувались окремі структури, посади заради уникнення дублювання функцій. При цьому не всі сприймали це за потрібне, бо втрачали повноваження, «насиджені» посади.
«Скорочення війська не буде!»
– А як Ви прокоментуєте критичну інформацію про нібито ухвалене рішення щодо скорочення війська на кілька десятків тисяч, зокрема, у ДШВ.
– Правда в тому, що дехто прагне постійно підживлювати інформаційний фон довкола Збройних Сил негативом. Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною та неправдивою. Пояснюю ситуацію. Нині штатна чисельність війська значно перевищує 250 000 осіб. А саме така чисельність (250 000. – Авт.) війська визначена Законом України «Про чисельність Збройних Сил України». І якщо говорити про некомплект війська відповідно до штатної чисельності, то він значний. А якщо згадати про чисельність війська, визначену Законом України, то ми укомплектовані на сьогодні майже на 100 відсотків. Ось у чому правда! А майстри маніпуляцій використовують цю ситуацію на свою користь, мовляв, у бригадах великий некомплект, відтік людей з війська збільшується… Водночас ні півслова про величезну різницю між штатною чисельністю та визначену Законом чисельність війська. До речі, нагадаю, що у депутатів є право законодавчої ініціативи, тож ті, хто нині вводить суспільство в оману, кричить про скорочення війська, можуть подати пропозицію щодо змін до відповідного Закону України в частині збільшення його чисельності з 250 000 до, наприклад до 300 000 осіб, та відповідно подбати про збільшення військового бюджету на утримання більш численного війська. Особисто буду вдячний.
Ухвалено рішення поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством України чисельності
А тим часом поясню, які проблеми створює збільшений свого часу штат і що необхідно робити. Значна розбіжність між штатною чисельністю війська (кількість посад на папері. – Авт.) та наявною чисельністю особового складу (визначена Законом України «Про чисельність ЗС України», 250 000 осіб), не дозволяють досягти необхідної злагодженості підрозділів, якісно проводити заходи бойової підготовки, максимально ефективно використовувати фінансові ресурси. Хронічна неукомплектованість підрозділів суттєво знижує боєздатність військових частин, загалом негативно впливає на розвиток спроможностей Збройних Сил України. Тому ухвалено рішення поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством України чисельності. Крапка…
– Дякую.
Фото УЗГ Збройних Сил України
