Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Щомісяця через руки Тетяни проходять мільйони гривень, які потребують ретельної лічби та суворого обліку. Щоправда, вона рахує чужі гроші, але саме за це її люблять та поважають, бо свою справу вона робить бездоганно.
Старший сержант Тетяна Ісаєнко – провідний бухгалтер фінансово-економічної служби Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» і від її роботи залежить вчасна виплата грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та отримання заробітної платні працівниками ЗСУ.
‒ У цій професії я з 2008-го, ‒ розповідає про себе Тетяна. – Спочатку була цивільним працівником, а потім цю посаду зробили військовою. Однострій вдягла з радістю і цікавістю. Якщо раніше моя робота керувалася тільки вимогами Кодексу законів про працю, то з підписанням контракту мої горизонти значно розширилися завдяки військовим статутам: довелося пройти курс молодого бійця, побігати, постріляти. Тепер заступаю в наряди, на чергування.
Робота працівника бухгалтерії постійно вимагає отримання нових знань. Часті зміни законів, положень, інструкцій, оновлення програмного забезпечення – це незупинний рушій еволюції бухгалтера.
‒ Здобуваючи свою професію, я спочатку закінчила технікум, потім академію. Маю вищу освіту, але це не означає, що моє навчання закінчилося, ‒ усміхається Тетяна. ‒ Як спеціаліст бухгалтер повинен вчитися все життя, вдосконалювати знання, підвищувати кваліфікацію.
Від бездоганної праці бухгалтера залежить благополуччя і рядового працівника, і керівника, і самої установи. Нерідко робочий день закінчується пізно увечері – наприклад, коли готують та подають звіти, необхідно перевірити кожну цифру в нескінченних реєстрах.
‒ Ціна помилки бухгалтера може бути доволі високою – штраф, пеня, а в деяких випадках – і особиста відповідальність перед державою. Тому найважливіше для нас – ніколи не помилятися, ‒ говорить Тетяна. – Уважність, скрупульозність, посидючість – три кити, на яких тримається наша професія. Відповідально і якісно виконувати роботу – це не вибір бухгалтера, а життєва необхідність.
Мають бухгалтери і свій професійний сленг. Втім, це не якась модна примха, а, скоріше, нагальна потреба – так їм зручніше спілкуватися, уникаючи довгих пояснень. «Просрочка», «дебіторка», «первинка» ‒ досить поширені й зрозумілі багатьом поняття, але є і дещо екзотичніші.
‒ «Персона» ‒ звіт із єдиного соціального внеску на обов’язкове державне страхування, «феески» ‒ звіти на збільшення або на зменшення державних асигнувань, є просто якісь скорочення або абревіатури, ‒ пояснює Тетяна особливості бухгалтерської мови. – Зазвичай ми навіть не замислюємося над цим, розуміємо один одного з пів слова, хоча для сторонньої людини це звучить як тарабарщина.
Як і всі військові, більшу частину життя Тетяна віддає службі, тому важливим для себе відмічає сильний колектив, в якому працює – «бухгалтерська команда» інституту дуже згуртована й позитивна. Навіть той, хто заходить сюди вперше, вже за кілька хвилин стає «своїм».
– Я безмежно люблю свою роботу, – продовжує Тетяна. – Дуже приємно спілкуватися з людьми, допомагати. Приємно чути слова подяки від них. У такі моменти завжди відчуваєш бажання робити добро іншим. Професія завжди повинна подобатися, давати не тільки заробіток, а й зростання над собою, приносити моральне задоволення. У мене все це склалося, тому я щаслива своїм вибором.
