Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Законопроєкт «Про оборонні закупівлі», ухвалений парламентом у першому читанні, з чисельними поправками подолав етап підготовки до повторного другого читання, повідомляє АрміяInform.
Винесенню документу на сесійний розгляд передували гострі дискусії з багатьох важливих питань, які вирішує новітній законопроєкт.
По-перше, скореговано спосіб зняття надмірної секретності державного оборонного замовлення (ДОЗ). Із прийняттям документу розсекречування відомостей про плани, зміст, обсяг, фінансування договорів, контрактів, відбуватиметься після їх виконання відповідно до Закону України «Про державне оборонне замовлення».
Як повідомила кореспонденту АрміяInform генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Олена Трегуб, яка активно брала участь в опрацюванні законопроєкту про оборонні закупівлі, НАКО вніс пропозицію запровадити спеціальний уточнений порядок розсекречування таких документів. Він передбачає створення Кабінетом Міністрів України міжвідомчої експертної комісії, яка переглядатиме контракти і вирішуватиме, які з них можна розсекретити без шкоди для національної безпеки. Цей підхід є більш конструктивним і дозволяє зберегти баланс між прозорістю та секретністю. Комітет ВРУ з нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав саме таку версію законопроєкту. Водночас із його документу вилучили термін у шість місяців, протягом якого мав відбутися такий перегляд.
По-друге, внесено зміни до повноважень РНБО та Президента України щодо погодження планів закупівель державних замовників. Версія, яку підтримав парламентський Комітет, передбачає, що РНБО погоджує та схвалює основні показники плану, а Комітет ВРУ затверджує трирічний план закупівель. На думку експертів НАКО, такий підхід вносить певний дисбаланс влади між Парламентом, Урядом та Президентом і може порушувати систему стримувань і противаг, визначену Конституцією.
По-третє, зазнали змін положення законопроєкту щодо закупівель через міжнародні закупівельні організації. Зокрема, з тексту документу прибрали їх назви. Натомість Кабмін отримує повноваження визначати перелік організацій, що здійснюють закупівлі товарів, послуг та робіт оборонного призначення.
У разі ухвалення Верховною Радою Закон України «Про оборонні закупівлі» має вступити в силу з 1 січня 2021 року.
Нагадаємо, що одна з ключових переваг проєкту закону в тому, що він системно змінює законодавство в сфері оборонних закупівель з радянського на європейське. Зокрема, мінімізує корупційні ризики в секторі оборони, забезпечує відкритість процедур оборонних закупівель, суттєво підвищує прозорість планування таких закупівель, а також дієвий громадський та демократичний цивільний контроль.
