Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Вони – найперша зареєстрована в країні спілка учасників, ветеранів та інвалідів бойових дій на Донбасі. Й перші, хто у своїй практиці жорстко відмовився від принципу «з миру по нитці», перейшовши до дій за умовним девізом «допомагай з прибутків». А ще вони володіють раритетним діловим стилем. Приміром, навіть на відпочинку ядро організації напружено працює…
Дещо про каяки та ляльку-неваляйку
Перша підозра про якийсь підступ закралась у свідомість, коли підійняв з піску запропонований каяк. До того я мав вкрай туманне уявлення про конструкцію всіляких там байдарок чи каное. Тож отримавши запрошення від координатора «СУВІАТО» пані Ольги відвідати їхнє перше в цьому сезоні тренування з каякінгу, поліз за інформацією в Інтернет.
На першому ж знайденому відеоролику інструктор наочно демонстрував чарівній дівчині характерну особливість каяків. Сидячи у човні на воді, він разом із суденцем перекинувся на бік і, зробивши під водою оберт у 180 градусів, випірнув з протилежного боку, повернувшись у вертикальне положення. Ну, чим тобі не лялька-неваляйка? Підфартило, подумалось тоді. На рибальських човнах по морю, річці та лиманах на веслах ходити доводилося часто. А от щоб побавитися отакою собі еквілібристикою – зайвий раз просити не треба. Тож шукати додаткову інформацію про каяки та техніку плавання на ньому не став. То було помилкою першою.
Під час інструктажу на пляжі фахівця не слухаю, веду фотозйомку, бо ж робота – понад усе! Захопившись, якось забуваю про підозри щодо достатньої збалансованості каяка для акробатичних фортелів. А окремо до інструктора не підійшов, хоча така можливість була. То – помилка друга, яка для когось іншого могла б стати й фатальною.
Інструктор продемонстрував характерну особливість каяків. Сидячи у човні на воді, він разом із суденцем перекинувся на бік і, зробивши під водою оберт у 180 градусів, випірнув з протилежного боку, повернувшись у вертикальне положення.
Коротко кажучи, у вертикальному положенні проплив я не більше ніж триста метрів. Побачивши попереду під мостом скупчення водоростей і латаття, виконую лівою лопаттю весла стандартне гальмування з відведенням носа човна, і…
І за секунду вишу вниз головою під водою, неначе ударний язик усередині дзвона. Ще через секунди усвідомлюю, що сам по собі каяк у вертикаль таки не повернеться. Півхвилинні спроби перекинутися з допомогою старих борцівських навичок, працюючи на противагу тулуба й ніг, успіху не приносять. Тому відпускаю весло й прагну вибратися з каяка. Однак виявляється, що і це не зовсім просто. Однаково, що під водою здирати із себе тісні джинси.
Випірнаю. Бачу, як до мене мчать стурбовані чоловіки разом з пані Ольгою. Один з ветеранів батальйону імені Кульчицького, Євген, рятуючи моє загублене кепі від однострою, попадає у вир і негайно повторює «трюк зі здирання тісних джинсів». Потім, пирхаючи, повідомляє, що на воді залізти у каяк неможливо. Що ж – буксируємо примхливі човники до найближчого комишу…
Як вирішують справи на відпочинку у «не жебраків»
Зрештою, обійшовши години десь так за півтори великий острів, повертаємося на базу. Протягом усього шляху мене, наче заякореного, раз по раз обганяють навіть молодесенькі дівчата. А ветерани Ігор та Дмитро на двомісному каяку взагалі літають вперед і назад навкруги всіх, як на моторному човні. Мій каяк стає слухняним на останньому відрізку запливу – коли я пристосувався до течії, вітру й хвиль, які були направлені у три різні боки…
На пляжі, куди вже підтягнулися керівник спілки Юрій Білоконь і кілька ветеранів ядра організації, йде ділова нарада. Стоячи, чоловіки обговорюють якісь нагальні «не телефонні» питання. А Ольга Харькіна у цей час мені пояснює, що каякінг – один з десятків багатовекторних проєктів її однодумців.
Чимало ветеранів спілки розвинули серйозний бізнес, а деякі навіть стали лідерами на своєму ринку. І забезпечили робочими місцями сотні побратимів, у яких на місці голова та руки.
Приміром, той же каякінг – не тільки спосіб соціальної адаптації та відпочинку для ветеранів і волонтерів. Сезон завершиться змаганнями між сорока претендентами на перемогу. У ході тренувань кожен із членів спілки приводить сюди когось з побратимів, частина з яких вливається у цей процес.
У спілкуванні з ними ядро виявляє людей з яскраво вираженими лідерськими якостями або просто талановитих у якійсь галузі. Якщо вони знаходять спільну мову та точки дотику, з новачками починають співпрацювати по-дорослому. Але не для того, щоб поповнити ряди, як це роблять деякі «дуті» ветеранські спільноти для висмоктування коштів з різноманітних бюджетів та закордонних грантів.
Останніми роками «СУВІАТО» започаткувала свій наймасштабніший проєкт. Про його головну суть дізнаюся вже пізно ввечері за кавою на базі спілки з бесіди Білоконя із запрошеним на відкриття сезону успішним бізнесменом. Ігор – теж ветеран АТО, колишній офіцер-спецпризначенець, мав позивний «Кім».
Юрій, окрім іншого, розповів йому, що вони давно відійшли від збирання коштів для розв’язання ветеранських проблем через соціальні програми. Цю піраміду їм вдалося перевернути з ніг на голову. Спілка знаходить людей, що мають хист до бізнесу, й допомагає їм започаткувати та розвинути власну справу.
Ті ж потім навзаєм самостійно чи разом з колегами просувають свої або запропоновані їм спілкою готові соціальні проєкти. Що в підсумку? Чимало таких ветеранів розпочали серйозний бізнес, а деякі навіть стали лідерами на своєму ринку. І забезпечили робочими місцями сотні побратимів, у яких на місці голова та руки.
Розповідь про секрети їхнього успіху й не тільки – в наступних матеріалах АрміяInform.
P.S. Спілкування Юрія та Ігоря на очах автора завершилось народженням двох дуже цікавих бізнес-ідей, реалізація яких не має шансів стати провальною.
