Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв’ю «Укрінформ» розповів про очікування ГУР МОУ від Програми розширених можливостей НАТО й нового Закону України «Про розвідку України».
Стандарти НАТО у воєнній розвідці
— Минулого тижня Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО. Це, зокрема, передбачає і поглиблений обмін розвідданими. Які сподівання Головне управління розвідки України покладає на цей обмін, і як українська воєнна розвідка співпрацює з партнерськими спецслужбами нині?
— Це не просто сподівання, а реальний крок уперед до тіснішого співробітництва України з нашими партнерами та союзниками, особливо щодо розвідувального товариства. Розвиток взаємин з воєнними розвідками інших держав було закладено ще в Національній розвідувальній програмі на 2016–2020 роки, яка передбачає навіть підготовку спільних розвідувальних оцінок з найактуальніших питань.
Звичайно, Програма містить не лише військову складову, а й націлена на посилення співробітництва України зі структурами НАТО й партнерами в різних сферах. Щодо воєнної розвідки, то в рамках її виконання відбуватиметься прискорений перехід на стандарти НАТО, адже без цього ми просто не зможемо повноцінно взаємодіяти. Звісно, зросте й рівень відповідальності перед партнерами, зокрема за інформацію, яку вони надаватимуть нам. Ця поглиблена співпраця передбачає постійний моніторинг, обмін інформацією щодо повітряного та морського просторів, різного роду даними щодо актуальних загроз як для нас, так і для всієї міжнародної спільноти.
— Торік в одному з інтерв’ю ви повідомили про наявні проблеми з фінансуванням ГУР МО України — у 2019 році розвідка була профінансована лише на 47 відсотків. Чи змінилася ситуація цього року?
— Мова йшла про недофінансування. Всі виділені нам державні кошти спрямовувалися на підвищення наших, насамперед розвідувальних, спроможностей. Зрозуміло, що закупівля сучасного обладнання, засобів радіоелектронної розвідки, інших сучасних засобів розвідки потребує значних коштів. Яким буде фінансування цього року? Маємо надію, що воно буде на достатньому рівні, аби забезпечити підвищення рівня розвідувального забезпечення керівництва нашої держави.
Контроль має передбачати допомогу
— У січні Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Законопроєкт «Про розвідку України». Як у розвідувальному органі Міноборони оцінюють положення цього документа і які сподівання покладають на нього?
— Ми брали активну участь у підготовці пропозицій до цього законопроєкту. Передусім він покликаний унормовувати діяльність розвідувального співтовариства України та зробити її ще ефективнішою.
У ньому чітко визначено напрямки розвідувальної діяльності кожного органу, сфери відповідальності та способи співробітництва, обмін інформацією у рамках розвідувального співтовариства, соціальний захист співробітників.
Також вагомий аспект — встановлення цивільного демократичного контролю за різними напрямками, як це відбувається в інших країнах цивілізованого світу. При цьому важливо, щоб це був не просто контроль заради контролю, як це часто відбувається — викликати й заслухати, а контроль, який передбачає надання допомоги. Дуже багато питань пов’язано з потребою ухвалення правових актів, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності розвідувальних органів.
— Ще один законопроєкт, який розглядає Верховна Рада, — про парламентський контроль у діяльності спецслужб і правоохоронних органів. Як можна гарантувати, щоб, з одного боку, і контроль над розвідкою був дієвим, а з іншого — не було витоків інформації, адже народні обранці бувають різні?..
— Є міжнародний досвід, який передбачає обов’язки парламентаріїв у такій діяльності, можливість їхнього залучення до перевірки, допуск до документів і матеріалів розвідувальних органів тощо. У країнах НАТО парламентський контроль чітко регламентовано, зокрема щоб не було витоку інформації й не було завдано шкоди діяльності розвідувальних органів. Сподіваюся, що все це буде враховано й під час ухвалення українського закону.
Підготував Назар Волошин
