Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
У Новій Каховці, що на Херсонщині, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни поховали рештки 30 бійців Червоної армії. Невідомих солдатів, які загинули в 1943-1944 роках під час кривавих боїв на Нікопольському плацдармі, урочисто перепоховали в Парку Слави. Останки захисників під час пошукових робіт знайшли учасники «Новокаховського військово-патріотичного клубу «Каховка» у вересні минулого року.
— Ми планували перепоховати загиблих ще 8 травня, але завадив жорсткий карантин, — розповів кореспонденту АрміяInform ветеран Анатолій Обелець, почесний керівник клубу, — тож провели поховання вже тепер, дотримуючись усіх карантинних вимог.
Як зауважив Анатолій Обелець, встановлення санітарного поховання, незафіксованого документально ще в жодному архіві, стало результатом дев’ятиденних пошукових робіт під час 1-ї Вахти Пам’яті на Херсонщині, до якої долучилися пошуковці з інших областей України. Всі бійці знайдені без документів, майже без особистих речей.
— Тодішні польові військкомати отримали право призивати до армії всіх без розбору — чоловіків віком від 17 до 65 років, — веде далі очільник військово-патріотичного клубу. — Військові комісари входили в села та забирали чоловіків без документів і медкомісій та без будь-якого вишколу кидали їх у пекло війни. Радянські воїни з 1942 року не мали медальйонів. А червоноармійські книжки, які мали бійці, через тривалий період перебування в ґрунті не збереглися. Тому так важко сьогодні встановити особи загиблих.
Левову частку експонатів пошуковці розкопали на Нікопольському плацдармі — це частина Запорізької та Херсонської областей. Від листопада 1943 до лютого 1944 років радянські війська провели 6 операцій для ліквідації плацдарму. Тоді радянська армія втратила, за різними даними, від 35 до 60 тис. загиблими та зниклими безвісти. До 75 % з них — це місцеві мешканці. Складність у дослідженнях полягає у виявленні самих поховань. На жаль, і досі значна частина могил залишаються безіменними.
Усього за 10 років роботи клубу пошуковці знайшли рештки 472 бійців Червоної армії. Ідентифікувати змогли лише чотирьох. Також було ексгумовано останки багатьох загиблих німецьких воїнів. До речі, всі бійці Вермахту мали із собою жетони, тож проблем зі встановленням їхніх осіб немає. Всі рештки німецьких солдатів українські пошуковці передають «Народному союзу з догляду за військовими похованнями «Фольксбунд». Окрім того, було знайдено зброю та боєприпаси, частини бойової техніки часів Другої світової війни, а також особисті речі та предмети побуту солдатів.
Усі знайдені артефакти пошуковці передавали до музеїв Херсонщини. Але знахідок назбиралося так багато, що представники клубу відкрили в місцевому профтехучилищі Музей історичної правди, на базі якого працюватиме Регіональний центр військово-патріотичного виховання молоді.
Окрему секцію в Музеї присвятили війні на сході України. Експонати для цієї колекції надали військовослужбовці 57-ї окремої мотопіхотної бригади, члени громадської організації учасників бойових дій і ветеранів АТО «Біла стріла» та волонтери.
Анатолій Обелець підкреслив важливість дослідження пам’яток періоду Другої світової, увічнення пам’яті жертв війни та залучення до цієї роботи молоді. Зокрема при клубі створено окремий молодіжний підрозділ — «Сокіл».
— З моменту створення нашого військово-патріотичного клубу 2010 року ми постійно залучаємо до експедицій місцеву молодь. Хлопці та дівчата активно допомагають у пошукових роботах, дуже відповідально ставляться до участі в урочистостях під час перепоховання останків загиблих, розшукують їхніх близьких і рідних, підтримують у належному стані військові поховання та братські могили, збирають спогади учасників війни, облаштовують музейні експозиції.
Тож не дивно, що в грудні 2014 року члени клубу «Каховка» активно долучилися до гуманітарної місії «Чорний тюльпан», яка займалася евакуацією загиблих військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань з району проведення АТО. А частина дослідників, зокрема й керівник клубу Анатолій Обелець, були мобілізовані до війська.
