У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Якщо до компетентності лікаря додати щирої ввічливості, світлої душі, витонченого жіночого стану та вроди і величезну купу добра, тоді вийде начальник лікувального відділення 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького капітан Євдощук – Інесса Мірошниченко. Про це повідомляє Оперативне командування “Північ”.
Історія Інесси почалась з села Степок Андрушівського району Житомирської області, де народилась у чесній, щасливій сім’ї медичної сестри та приватного підприємця. З дитинства мріяла лікувати людей як мама, та із захопленням дивилась на військових, які приїздили з військової частини Повітряних сил, що дислокувалась в сусідньому селі. Зважаючи на свої дитячі враження і захоплення, отримавши золоту медаль за навчання в школі, Інесса в 2006 році вступає до Вінницького Національного медичного університету, а по закінченню, в 2012-у до Військової медичної академії м. Києва.
Вже в 2015 році, після довгих 9-ти років навчання, нашій військовій частині пощастило отримати ще одного молодого талановитого офіцера медичної служби, тоді старшого лейтенанта, Євдощук –Мірошниченко. За час служби, Інессі Володимирівні довелося виконувати завдання в зоні ООС на Світлодарській дузі та в Гірському.
– Що найяскравіше пригадується з ротацій?
– З Світлодарської дуги позитивно згадується колектив місцевої лікарні та надзвичайно вдячні місцеві пацієнти, яким також приходилось надавати допомогу. Були несподівані їхні прояви вдячності оберемками квітів, теплих слів та сліз.
Вже в Гірському ніколи не забуду тих переживань і ридань, коли важкопораненому бійцю вдалось в результаті дефібріляції знову запустити серце, і важкому суму через те, що вже у військовому шпиталі йому вижити не вдалось… Надзвичайно важко переживаю кожну втрату частини. Ці спогади на все життя. Дуже боляче за цих хлопців.
– Чи є щось, у службі, що Вам не підсилу?
– Мені нестерпна лише розлука з сім’єю. Вірю, що колись, все-таки вдастся більше часу проводити з сім’єю.
“Хочу привітати усіх медичних працівників з професійним святом. Сьогодні у нас не прості часи, хоча простих і не згадаю. Але разом з тим, хочу вірити і мрію, про гарне забезпечення, вмотивовані кадри. Нехай всі будуть здоровими! Сил, добра і миру!».
