Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Якщо до компетентності лікаря додати щирої ввічливості, світлої душі, витонченого жіночого стану та вроди і величезну купу добра, тоді вийде начальник лікувального відділення 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького капітан Євдощук – Інесса Мірошниченко. Про це повідомляє Оперативне командування “Північ”.
Історія Інесси почалась з села Степок Андрушівського району Житомирської області, де народилась у чесній, щасливій сім’ї медичної сестри та приватного підприємця. З дитинства мріяла лікувати людей як мама, та із захопленням дивилась на військових, які приїздили з військової частини Повітряних сил, що дислокувалась в сусідньому селі. Зважаючи на свої дитячі враження і захоплення, отримавши золоту медаль за навчання в школі, Інесса в 2006 році вступає до Вінницького Національного медичного університету, а по закінченню, в 2012-у до Військової медичної академії м. Києва.
Вже в 2015 році, після довгих 9-ти років навчання, нашій військовій частині пощастило отримати ще одного молодого талановитого офіцера медичної служби, тоді старшого лейтенанта, Євдощук –Мірошниченко. За час служби, Інессі Володимирівні довелося виконувати завдання в зоні ООС на Світлодарській дузі та в Гірському.
– Що найяскравіше пригадується з ротацій?
– З Світлодарської дуги позитивно згадується колектив місцевої лікарні та надзвичайно вдячні місцеві пацієнти, яким також приходилось надавати допомогу. Були несподівані їхні прояви вдячності оберемками квітів, теплих слів та сліз.
Вже в Гірському ніколи не забуду тих переживань і ридань, коли важкопораненому бійцю вдалось в результаті дефібріляції знову запустити серце, і важкому суму через те, що вже у військовому шпиталі йому вижити не вдалось… Надзвичайно важко переживаю кожну втрату частини. Ці спогади на все життя. Дуже боляче за цих хлопців.
– Чи є щось, у службі, що Вам не підсилу?
– Мені нестерпна лише розлука з сім’єю. Вірю, що колись, все-таки вдастся більше часу проводити з сім’єю.
“Хочу привітати усіх медичних працівників з професійним святом. Сьогодні у нас не прості часи, хоча простих і не згадаю. Але разом з тим, хочу вірити і мрію, про гарне забезпечення, вмотивовані кадри. Нехай всі будуть здоровими! Сил, добра і миру!».
