Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
АрміяInform продовжує розповідати про майбутніх абітурієнтів військових вишів України. Наступна історія про Павла Бориса, який має намір вступати до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Чому хлопець з невійськової родини вирішив здобути вищу освіту у військовому навчальному закладі, читайте у нашому матеріалі.
Усе почалося з Дня відкритих дверей
– Я з селища Руда Жидачівського району Львівської області. Тато мій – залізничник, мама – продавчиня у магазині. Я подивився на ситуацію у нашій країні – маю на увазі війну на Сході – і вирішив вивчитись в академії та йти захищати Україну, – розповідає Павло.
За його словами, в інтернеті він натрапив на сайт Національної академії сухопутних військ. Потім поїхав туди на День відкритих дверей і після цього ухвалив рішення навчатись.
– На Дні відкритих дверей найбільше запам’яталося, як я займався на танковому тренажері. Усе те саме, що і на звичайному автомобілі, тільки є важелі замість керма та дивишся у віконечко спеціальне, куди їхати. Запам’яталося ще, як стріляв з пістолета Макарова… Спочатку хотів йти на спеціалізацію «управління діями підрозділів танкових військ», бо танковий тренажер дуже сподобався. Потім ще з`явилося бажання піти на «управління діями підрозділів артилерії». Нині маю остаточно визначитись, – ділиться роздумами юнак.
«Гопака добре вмію танцювати»
Він каже, що спочатку батьки не підтримували його рішення йти вчитися до Національної академії сухопутних військ.
– Але я їх переконав, що мені треба туди. Сказав, що на Сході війна, і я маю захищати Україну… Друзям ще не казав про своє рішення.
Павло додає, що активно готується до вступних випробувань.
– Займаюся воркаутом (тренування на турніку, брусах, яке відбувається на свіжому повітрі. – Ред.). Знаю, що складати треба буде фізичну підготовку, – біг та підтягування. Підтягнутись треба мінімум 12 разів. А я 20 разів підтягуюсь. До проходження медкомісії теж готовий – зі здоров`ям все в порядку.
Майбутній абітурієнт згадує, що в дитинстві в своєму селі 10 років займався народними танцями.
– Із нашим місцевим танцювальним ансамблем їздив на виступи до Львова, Дрогобича. Гопака добре вмію танцювати. Якщо в академії потрібно буде виступити на концерті якомусь, то я готовий.
Хлопець підкреслює, що коли ухвалював рішення пов`язати життя з армією, то рівень фінансового забезпечення у війську для нього не мав значення:
– Я просто хочу захищати свою країну.
Фото – з особистого архіву Павла Бориса
