Першими діями агресора стала окупація Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Саме з цього моменту почалося вторгнення російських військ на територію України. Ці події…
Послаблюючи карантин, ми не повинні розслаблятися – радше навпаки. COVID-19 забрав життя сотень тисяч людей на планеті, а тим, кого помилував, явив іншу картину світу. Окремі люди й цілі країни більшою чи меншою мірою усвідомили свою вразливість. Мільйони втратили роботу, ми стали свідками закриття кордонів, припинення авіаційного, залізничного, водного сполучення між державами. Французький авіаносець «Шарль де Голль» достроково припинив навчання в Балтійському морі й повернувся на батьківщину після того, як у 40 членів екіпажу було виявлено коронавірус. Згодом позитивними виявилися тести кількох сотень моряків. Аналогічна історія трапилася й з американським авіаносцем «Теодор Рузвельт». Щоправда, пандемія й закриття кордонів не завадили Російській Федерації переправити до Сирії нову партію танків і бронетранспортерів, а турецьким військовим – добряче поскубти російських найманців у Лівії.
Одне слово, завдання експертів – проаналізувати весь спектр можливих загроз національній безпеці в різних сферах: політичній, економічній, продовольчій, енергетичній, військовій тощо, а завдання аналітиків – скласти з окремих пазлів цілісну картину й змоделювати можливі сценарії. Слід зазначити, що останнім часом за кордоном почали з’являтися матеріали, в яких робиться спроба розглянути COVID-19, зокрема й у світлі розвитку біологічної зброї.
Як слушно пише з цього приводу оглядач іспанської інформаційної агенції ЕФЕ Хуліо Сесар Рівас, «багато століть тому військові стратеги чудово розуміли нищівну силу біологічної зброї. В античні часи римляни кидали в колодязі падло, щоб спричинити хвороби серед своїх противників». Цікаво, що далі іспанський журналіст наводить як взірцевий приклад подію, що мала місце 1437 року в тодішньому місті Кафа (нині Феодосія). Щоб заволодіти містом, яке належало генуезцям, військо Золотої Орди, взявши Кафу в облогу, з допомогою катапульт перекидало на її територію трупи вояків, померлих від чорної віспи.
І таких прикладів історія знає чимало. Відомо, що, оговтавшись після перших поразок від Кортеса, ацтеки почали чинити іспанцям відчайдушний опір, і хто знає, чим би все скінчилося, якби 1520 року разом з одним зараженим рабом з Куби до Мексики не потрапила та ж таки чорна віспа, яка вигубила близько половини індіанського населення, оминаючи іспанців, які вже мали у своїх організмах антитіла, що опиралися пошесті, невідомій тубільному населенню Америки.
Конвенцією про заборону розроблення, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї та про їхнє знищення (КБТЗ) передбачено, зокрема, таке: за жодних обставин не набувати й не накопичувати біологічну зброю, знищити або перемкнути на мирні цілі все, що пов’язано з біологічною зброєю, не передавати, не допомагати жодним чином, не заохочувати й не примушувати хоч би кого до придбання й накопичення біологічної зброї тощо. Конвенцію було відкрито до підписання у квітні 1972 року, й на сьогодні її підписали або приєдналися до неї 170 країн. Однак усі взяті країнами зобов’язання щодо біологічної зброї не відкидають необхідності враховувати ймовірність її застосування. Ухвалена 2018 року в США Національна стратегія біозахисту констатує, що «біологічні загрози як природного походження, так і випадкові та навмисні є одними з найсерйозніших, з якими стикаються США та міжнародне співтовариство». При цьому наголошується, що деякі країни мають нелегальні програми, а деякі терористичні організації зацікавлені їх набути. Водночас такі країни, як США, Росія та Китай мають програми з дослідження військового застосування патогенів і відповідні лабораторії, оскільки Конвенція передбачає можливість вивчення контрзаходів проти біологічної зброї. Саме одну з таких лабораторій – Р4 в китайському Ухані – вважають джерелом COVID-19. Іншим таким місцем є Центр вірусології «Вектор» під Новосибірськом, на який, як на можливе джерело пандемії, вказував колишній російський розвідник, однокурсник Путіна по інституту КДБ Юрій Швець.
Можливо, про COVID-19 ще напишуть романи та знімуть кінофільми. Нам же треба вчитися жити в нових реаліях і думати про безпеку – особисту й України.
