ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Сьогодні народився Роман Іваничук – автор 20 романів, що заповнюють білі плями української історії

Історія Новини
Прочитаєте за: 5 хв. 27 Травня 2020, 10:09

Роман Іваничук, безсумнівно, один із тих, кого варто читати і ким варто пишатися. Сьогодні, 27 травня, історичному романісту, громадському діячу, одному з організаторів Товариства української мови імені Тараса Шевченка та Народного руху України, виповнилося б 91 рік. Аби вшанувати пам’ять визначної постаті АрміяInform пропонує згадати, яким був та про що писав класик сучасної української літератури.

 «Написання історичного роману – велика робота. Коли історичний романіст усе вигадує, то він або фальшивий, або його просто не читають. Читач любить фактаж», так говорив письменник Роман Іваничук, внесок якого в українську літературу важко переоцінити.

Упродовж майже пів століття творчої діяльності Романа Іваничука вийшло близько шістдесяти книг, читаючи які можна мандрувати часом і простором, відкриваючи для себе незвідані сторінки української історії. Якщо говорити суто про історичні романи, то таких в доробку письменника – двадцять. Багато з них перекладені, зокрема, французькою, російською та іншими мовами.

Ближче до 80-річного ювілею Іваничук часто кожну свою нову книжку називав останньою. Так і виходили щоразу, написані як востаннє, його твори «Нещоденний щоденник» (2005 рік), «Вогненні стовпи» (2006 рік), «Люлька з червоного дерева» (2009 рік), «Моя кунсткамера» (2009 рік), «Понад Прутом моя Коломия» (2010 рік), «Хресна проща» (2011 рік), «Торговиця» (2012 рік).

Першим романом, який допоміг йому відчути себе справжнім письменником, був історичний роман «Мальви», який спершу мав назву «Яничари». Цю книгу світ побачив у 1968 році. В ній автор змушував читача замислитись про зраду, мораль, рідну мову, національну ідентичність. Саме тому вона не сподобалась компартійцям і роман заборонили. Книжка була популярною. Люди передавали її один одному, аби кожен зміг відчути неймовірний посил автора. Відтоді до 39-річного Романа Іваничука була особливо прискіплива увага КДБ.

«Я не вірив у комуністичну ідеологію, бо так мене виховав батько»

 «Якби я був старший, то, як і мій брат Євген, теж би пішов в УПА. Тоді всі вступали або в повстанську армію, або в дивізію «Галичина». Але моя сім’я була проти «Галичини» і того, щоб українці йшли під німецькі герби. Батько нам говорив, що ми маємо підтримувати УПА, хоча і повторював, що то безнадійна боротьба», – розповідав про себе письменник.

Роман Іваничук завжди був націоналістом і пишався цим. Він вважав, що негативних підтекстів цьому означенню надають неграмотні люди, плутають його з шовінізмом. А це просто любов до Батьківщини, а не ненависть до інших націй.

Коли у 1948 році він вступив до Львівського університету вивчати українську філологію, на нього дуже швидко написали донос через те, що він не хотів вступати до комсомолу і на свята ходив у вишиванці. Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність». Тим репресії й обмежились, і це на той час можна було вважати щастям. Але після трирічної служби в армії, у 1953-му, Роман поновився в університеті, по закінченню якого поїхав, як абсолютна більшість філологів того часу, працювати учителем української мови і літератури у село. Згодом – у редакції журналу «Жовтень», завідував відділом прози журналу «Дзвін».

У червні 1988 року Роман Іваничук очолив львівську філію Товариства рідної мови. Навесні 1990-го був обраним народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці й проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акта про незалежність України 24 серпня 1991 року.

«Іваничук – це розкішне купання в українській мові»

Роман Іваничук, за спогадами доньки, був неймовірно щасливий у процесі написання творів, перебував у стані творчої ейфорії. Сам письменник за життя розповідав, що писав щодня, з 8-ї до 13-ї. Для нього особливо важливою була українська мова. Ще у 2010 році Роман Іваничук в інтерв’ю Радіо Свобода говорив, що «в Україні йде зазіхання на найбільший скарб, атрибут нації – мову, на це влада націлюється і мусолить другу державну мову. І цьому не буде кінця, допоки люди не вийдуть в обороні духу. Бо немає мови – немає нації. В іншому випадку – народ буде бидлом».

Таку ситуацію він пояснював тим, що в Україні є багато зрусифікованих регіонів, але не з їхньої вини, а з вини тої імперської діяльності, яка існувала сотні літ на території нашої держави. Саме тому він завжди піднімав проблему мовного оновлення. Його твори дуже багаті стилістично, у них є можливість відчути плинність і багатство української мови. Про нього літературознавці кажуть, що «Іваничук – це розкішне купання в українській мові».

Довідка: Роман Іваничук народився 27 травня 1929 в селі Трач (тепер Косівського району Івано-Франківської області України, тоді – територія Польщі). Його батько працював учителем, тож вдома у них була велика бібліотека. Навчався з 1942 року у Коломийській гімназії, яку вже закінчив як середню школу за радянської влади у 1947 році.

Роман Іваничук написав понад 20 історичних романів, численні збірки новел, десятки повістей. Він був одним з організаторів Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України, мав звання заслуженого працівника культури України. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. У 2009 році йому було присвоєно звання Героя України.

Помер Роман Іваничук 17 вересня 2016 року у Львові, де й похований на Личаківському цвинтарі.

Читайте нас в Telegram
@armyinformcomua
Не дронами єдиними: 63-тя бригада оприлюднила кадри ближнього бою піхотинців

Не дронами єдиними: 63-тя бригада оприлюднила кадри ближнього бою піхотинців

Коли окупантам вдається прорватись до позицій, за діло беруться піхотинці — вони без зволікань зустрічають і ліквідовують москалів. Саме так вчинили воїни-піхотинці 63-ї окремої механізованої бригади.

Дронарі Залізної бригади продовжують вичищати Харківщину від непотребу

Дронарі Залізної бригади продовжують вичищати Харківщину від непотребу

Оператори дронів Третьої окремої важкої механізованої Залізної бригади ні на мить не зупиняють бойову роботу у своїй зоні відповідальності.

«Швидкоскид» з транспорту: єгері 68-ї бригади знищують хитрих окупантів

«Швидкоскид» з транспорту: єгері 68-ї бригади знищують хитрих окупантів

Оператори БПЛА 68-ї окремої єгерської бригади ліквідували транспорт з окупантами, хож деякі і намагалися зістрибнути з автівки на ходу.

Переправляв ухилянтів та сигарети: на Закарпатті викрили прикордонника-контрабандиста

Переправляв ухилянтів та сигарети: на Закарпатті викрили прикордонника-контрабандиста

На Закарпатті викрили прикордонника, який незаконно переправляв до Румунії сигарети та військовозобов’язаних чоловіків, які ухилялися від мобілізації.

Унікальна спецоперація: з окупованих територій звільнили ветерана ЗСУ та бійця НГУ, який був в рабстві у колаборантів

Унікальна спецоперація: з окупованих територій звільнили ветерана ЗСУ та бійця НГУ, який був в рабстві у колаборантів

За координації Військового омбудсмана бійці загону спеціальної розвідки ВМС «Янголи» повернули додому 29-річного ветерана ЗСУ і 34-річного військовослужбовця Національна гвардія України, який понад три роки вважався зниклим безвісти, а насправді був у полоні й рабстві на тимчасово окупованій території.

НРК, автівки та мототранспорт: аналітика ураження від полку «Рейд»

НРК, автівки та мототранспорт: аналітика ураження від полку «Рейд»

Євген Українець, командир взводу ударних БпАК 413-го полку СБС «Рейд» проаналізував бойову роботу підрозділу та уражені цілі.

ВАКАНСІЇ

Санітарний лікар

Запоріжжя

1 відділ Сватівського РТЦК та СП

Командир відділення радіоперешкод, ВОС 539. Війська РЕБ.

від 19000 до 120000 грн

Коломия, Івано-Франківська область

Командир відділення, військовослужбовець

від 25000 до 125000 грн

Київ, Київська область

Водій

від 21000 до 130000 грн

Дрогобич

Військова частина А7079

Водій трала, військовослужбовець

від 25000 до 125000 грн

Київ

Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ

Гранатометник

від 21000 до 120000 грн

Кривий Ріг

Військова частина А4476

--- ---