Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Останні російські дезінформаційні тренди дослідив європейський центр East Stratcom. Протягом минулих тижнів у центрі кремлівського агітпропу перебували, зокрема, теми «особливостей» впливу Заходу на поширення пандемії COVID-19, гібридно інтерпретувалась історія Другої світової війни, традиційно критикувалися «русофобські» Україна та Польща, а також дісталося Фінляндії.
Білоруський підхід до пандемії коронавірусу
Демарш Білорусі щодо спалаху COVID-19 привернув увагу всього світу. У той час, як більшість інших європейських країн, включаючи навіть вередливу Росію, ввели суворі обмеження задля припинення поширення коронавірусу, Білорусь залишається цілком відкритою. На відміну від Росії, вона провела парад Перемоги 9 травня, демонстративно ігноруючи соціальне дистанціювання. Це спонукало російські ЗМІ діяти, й у результаті Мінськ і Москва були залучені в різке інформаційне протистояння щодо того, як Білорусь справляється зі спалахом пандемії.
Вірус за долари
Вельми специфічний дезінформаційний тренд, який постійно ретранслюють у Білорусі, пов’язаний із твердженням, що білоруська опозиція за «вказівкою» Заходу намагається поширити вірус. Уперше ця заява з’явилась ще в середині лютого й відтоді перманентно повторювалася в різних варіаціях. Наприклад, «міністр закордонних справ США роздає заражені шприци білоруській опозиції відповідно до інструкцій Сороса», «опозиція планує влаштувати геноцид білоруського народу»… Востаннє ця претензія повторилася минулого тижня: «опозиція отримує один долар за кожного зараженого громадянина Білорусі. За нинішньої кількості випадків COVID-19 у Білорусі це вже більше ніж 30 000 доларів!»
В останні місяці у світі чимало дезінформації навколо COVID-19 мутувало. Первинні твердження про те, що вірус був призначений виключно для азіатів, зникли, коли інфекція поширилася по всій Європі, США та Росії. Стало також смішно стверджувати, що Росія та інші «закриті суспільства» краще пристосовані до боротьби з цією хворобою, ніж демократичні держави. Але «атаки» на білоруську опозицію залишаються на подив стійкими…
Спокута через насильство
Попри те, що пандемія продовжує залишатися топовою і найбільш частою темою, на початку травня свого піку досягла дезінформація про Другу світову війну. Наприклад, Sputnik Italy стверджував, що західні держави не хотіли об’єднувати зусилля з Радянською Росією для боротьби з нацизмом. У цьому контексті знакова тема, активно поширювана з того ж джерела, про те, що Сталін спокутував свої злочини проти російського народу через звільнення європейців від Гітлера… Вочевидь, на думку авторів, таке твердження приховує у собі біблійний підтекст, мовляв, лідер СРСР жертвує своїм народом, щоб врятувати світ… Однак творці чергового російського фейку не врахували одну проблему: довоєнний масовий терор не припинився із завершенням війни й не обмежився кордонами Союзу.
У прицілі російської «дези» знову Україна та Польща…
Після деякої перерви під час спалаху COVID-19 Польща й Україна також знову опинилися у прицілі прокремлівської дезінформації. Російський агітпроп розродився «новинкою»: Україна перебуває на межі зникнення, це колонія, керована Джо Байденом, яка страждає від економічного колапсу після «державного перевороту» внаслідок Євромайдану, а також має безсиле керівництво. Ця модифікована брехня повторюється майже щодня протягом декількох років.
Польща зазнає аналогічних інформаційних атак: це васальна держава США, яка пропонує світу тільки русофобію й неповагу до солдатів, які боролися за визволення Польщі.
…й на горіхи – фінам
Дісталося від кремлівської пропаганди й Фінляндії. За її твердженням, 7000 радянських військовополонених були вбиті в фінських концентраційних таборах – поховані заживо й відправлені в газові камери, а винні так і не були покарані. Все це неправда. Насправді лідери Радянського Союзу наполягали на судовому процесі проти низки фінських керманичів воєнного часу. Однак незалежні дослідники довели, що документи, зібрані російською владою відразу після війни, не підтверджують факти про газові камери або інші звірства.
